…погляд з боку
– Одного разу, Братик Кролик простував дорогою, розмахуючи своїм великим пухнастим хвостом ось так – туди-сюди, туди-сюди, – почав дядечко Римус, тяжко зітхнувши та вмостившись на стільці. Він зупинився та подивився на хлопчика. Але малий уже настільки звик до чудернацьких подій, що траплялися в історіях дядечка Римуса, що не звернув жодної уваги на цю дивовижну …
– Коли ти підростеш і в тебе з’являться діти, – почав дядечко Римус, – ти знатимеш, що про них треба піклуватися та захищати їх. Ось у Братика Кролика дітки були слухняні: якщо татко кролик говорив «плиг» – вони плигали, якщо матуся крільчиха говорила «скік» – вони підскакували. Ось як було. І вони завжди тримали свою …
– У ті давні часі знайшовся ще один хитрун, який обдурив Братика Кролика, – почав дядечко Римус, за яким майже із побожним захопленням спостерігав маленький хлопчик. – Ти ж пам’ятаєш, що тоді тварини поводилися наче люди. Вони поралися в полі і, правду кажучи, час від часу навіть влаштовували барбекю – звісно, якщо погода була сприятлива. …
– Пан Черепахо був украй винахідливий, – почав дядечко Римус, потираючи долоні та прицмокнувши, наче із заздрощів, – він був найвинахідливішим серед усіх. Ось як! Маленький хлопчик сидів мовчки та не виказував свого нетерпіння, коли дядечко Римус зупинився, щоб спочатку понишпорити в одній кишені, а потім у другій, вигрібаючи залишки тютюнцю для люльки. Одного вечора …
– То на чому ми зупинилися? Чи я розповідав тобі, що в ті часи, коли звірі поводилися так само, як зараз люди, ніхто не міг змагатися в хитрощах із Братиком Кроликом, – почав, покахикуючи, щоб прочистити горло, дядечко Римус. – Так, – відповів хлопчик. – Гаразд, – продовжив оповідач, – як то кажуть, кінь на …
– Братик Кролик і Братик Лис поводилися наче дітлахи, – почав дядечко Римус, поглядаючи на хлопчика, який прийшов послухати ще одну оповідку і захоплено дивився на нього. – Вони докучали одне одному, проте кролик мав більше спокою, бо лис боявся його кривдити. Одного разу Братик Кролик, Братик Лис, Братик Єнот та Братик Ведмідь розчищали ділянку, …
– Звістка про пригоду Братика Вовка швидше від блискавки поширилася поміж сусідами, – почав дядечко Римус, почухуючи голову краєчком шила, – тож Братик Лис вирішив облишити кролика в спокої. Відтоді вони частенько стрічалися, і багато разів лис міг схопити Братика Кролика. Та варто було йому згадати про вовка, як ця думка вмить тікала з його …
Наступного дня після розповіді про халепу, в яку вскочив Братик Вовк, маленький хлопчик знову прибіг до дядечка Римуса. На своє привітання він почув лише багатозначне: – Ай-дум-ур-кер-кум-мер-кер! – І жодного пояснення, що ж саме сказав дядечко Римус. Неможливо описати, що саме ці звуки нагадували: чи то дзюркіт води, яку наливають з великого графина, чи то …
Цього вечора дядечко Римус латав свої чоботи, а маленький хлопчик пані Саллі впорядковував його молотки та цвяхи, одначе робив це та-а-ак повільно, що старому вже терпець уривався. Але нарешті всі справи було закінчено і запанував довгоочікуваний спокій. Хлопчик умостився на стільці, чекаючи продовження розповіді. – Хто іншому яму копає, той в неї сам попадає – …
– Одного дня, – почав дядечко Римус, гострячи ножа, – лис натрапив у лісі на Пана Черепаху. Братик Лис так зрадів зустрічі, наче вони найліпші приятелі і не бачилися сто років. – Привіт, Пане Черепахо, де це ти подівся? – запитав Братик Лис так любесенько, що хоч до рани прикладай. – Та ось повзаю потихеньку, …