Чого потребує новонароджена дитина

Розриваючи зв’язок з організмом матері, новонароджена дитина втрачає:

  • захист, але водночас і вже звичну тісняву в матці, незмінне положення тіла й звичні реакції на його рухи, які отримувала через шкіру;
  • постійний ритм, коливальні рухи материного тіла, її дихання й серцебиття;
  • звук материного голосу;
  • її запах;
  • червонясто забарвлений простір, який мала перед очима, перебуваючи в матці, а отже, переживає різку зміну обстановки! (велика вразливість).

Цього не вдається оминути жодній маленькій дитині, яка відділяється від матері. Коли маля має якісь проблеми, то розділення стає ще прикрішим переживанням. А надто тієї миті дитині бракує вже звичного батьківського тепла, тож вона почувається зовсім безпорадною перед невідомим. Болісні відчуття посилюються, наприклад, тоді, коли вона змушена перебувати в лікарні.

Привітай своє маля. Ніжно гладь його. Колиши в ритмі відомих йому пісеньок. Дитина дуже втішиться, коли впізнає те, що вже знає. Не забувай: діти люблять повторюваність, їх заспокоює незмінний ритм, що повертається знов і знов.

Заспокоєння – це не лише пізнання почуттів іншого «крізь шкіру» завдяки близькому контактові. Дотик підтримує стосунки й дає змогу помітити, що між двома особами існує взаємний зв’язок, а також гарантує, що ці люди не покинуть одне одного.

Впродовж перших місяців життя дитину слід багато носити. Вона повинна знати, що єдність із матір’ю, яку відчувала, перебуваючи в її тілі, аж ніяк не зникла після народження. Народження – це тільки перехід, яких у житті дитини буде ще чимало, оскільки вони конче потрібні для того, щоб дитина виробила власну ідентичність.

Протягом першого пів року життя дитину треба повністю «розпещувати». Слід задовольняти її природні потреби в утісі та їжі. Мати повинна годувати дитину грудьми або з пляшечки завжди, коли маля цього хоче, а не відповідно до насаджених ззовні правил. Дитина не може підпорядковуватися їм, бо ще не орієнтується в часі. Треба, щоб вона постійно відчувала близькість мами.