Дитина знайде внутрішнє опертя лише якщо отримуватиме зовнішню допомогу. Відповідно до того, як зростатиме її цікавість і розширюватиметься сфера діяльності, вона щораз більше вироблятиме вміння й здатність витримувати навантаження, а батьки встановлюватимуть їй щораз менші обмеження та пропонуватимуть нові форми підтримки. У родинному гніздечку дитина набуває досвіду, який пізніше знадобиться їй у житті, а також вона вчиться давати собі раду з перешкодами. Вчиться зносити слово «ні» та приймати обмеження, які їй створюють старші, щоб натомість тішитися словом «так» і щораз більшою свободою. Вчиться долати страх і біль та невпинно поглиблює життєву відвагу.
Увага! Виражайте свої почуття однозначно. За тоном голосу й мімікою обличчя батька чи матері дитина повинна розпізнати як радість, так і страх (тобто схвалення або осуд). Неоднозначні висловлювання, наприклад, сказані втомленим голосом, але радісно: «Любий, ти сьогодні знову мене нервуєш», видаються дитині порожньою балаканиною, яку неможливо слухати. Що темпераментніша ваша дитина, то агресивніше зреагує на такі слова. Вона мусить побороти ці незрозумілі, непевні обставини, які порушили її почуття безпеки.
Неоднозначні висловлювання викликають у дитини неспокій, тимчасом як однозначні – легші для сприйняття та приємніші, оскільки дають почуття безпеки.
Встановіть своїй дитині цілком зрозумілі, реальні межі. Якщо вони залишатимуться незмінними, це надасть їй почуття впевненості. Йдеться не лише про заборони, а й про дозволи, наприклад, про заохочення до подальших дій і щиру радість за те, що добре.
Батьки не відчуватимуть неспокою, якщо діятимуть послідовно. Набагато гірше впливає на дитину страх перед помилками, яких вона може припуститися через нечіткі правила. Зрозуміло, що чітка межа, якої легко дотримуватися, дає дитині почуття впевненості, можливість опертися на когось, а отже, той тип безпеки, якого вона конче потребує.
Дорослі часто помічають дитину лише тоді, коли вона їм заважає. Натомість зовсім не приділяють уваги, якщо вона поводиться чемно або зосереджена на забаві. Це теж може бути причиною, через яку дитина нерідко поводиться зле. Врешті-решт, саме завдяки поганій поведінці вона отримує те, чого шукає й домагається і від чого залежна – увагу дорослих.