…погляд з боку
Годинник на ратуші вибив шосту, і Містечко прокинулося зі сну. На вулиці вкотилися вози з городиною, забряжчали бідони з молоком, запахло свіжим хлібом. Двірники відчиняли брами і бралися до ранкового прибирання. У вікнах показувалися заспані обличчя. Починався новий день. Декілька хвилин по шостій прокинулися і мешканці маленького будиночка на вулиці Перелітних птахів: Амвросій Носик і …
Дорога додому була далека, але неважка. Менші діти їхали на Мірамісі, а найменші, зовсім маленькі, – на лошатку. Їм було дуже весело їхати на ньому. Ми, решта, йшли пішки аж до Пущі. Ми дісталися до неї вночі, й вона обернулася в Пущу Місячного Сяйва, так самісінько, як першого разу. Між деревами залягала тиша. Та ось …
Так, настав ранок, гарний, погідний ранок. Ясно світило сонце, й легенькі подмухи літнього вітру ворушили мені чуба. Я вихилився з вікна і глянув на озеро. Воно радісно синіло, і в ньому віддзеркалювалося сонце. Зачарованих птахів десь не було. Який то був гарний день! Такого дня якраз би гратися. Я глянув на воду, побрижену ранковим вітерцем. …
У тваринному світі, як і у світі людей, існують свої рекордсмени, які цілком гідні опинитися в Книзі рекордів Гіннеса. Хтось визнаний найшвидшим, хтось найповільнішим, а хтось може похвалитися тільки кількістю зубів або довжиною власного тіла. А як же інакше – адже і довжина для багатьох тварин теж має велике значення. Одні з найбільших мешканців Світового …
Ми прийшли до вежі, де мали перебути свою останню ніч. Відчинилися важкі залізні двері, і нас загнали всередину. Потім двері зачинилися за нами, й ми почули, як вивідувачі сім разів обернули ключа. Ми з Юм-Юмом залишилися самі у своїй в’язниці. То було кругле приміщення з товстими кам’яними стінами. В ньому було віконце, заґратоване залізними штабами, …
Колись я, мабуть, забуду все це. Колись я, мабуть, перестану згадувати лицаря Като. Забуду його страшне обличчя, страшні очі і страшний залізний пазур. Я палко чекаю того дня, коли він зітреться з моєї пам’яті. Тоді я забуду і його жахливий покій. Він мав у замку покій, повітря в якому було просякнуте злом. Це там він …
Над озером висіли чорні хмари, а повітря бриніло від крику зачарованих птахів. На воді шаленіли чорні хвилі, піняві хвилі, що зараз затоплять наш утлий човник, а може, розіб’ють об кам’яне підніжжя замку лицаря Като. Зброяр стояв біля отвору й спостерігав, як я відв’язував маленького човна. Човен був припнутий у невеличкій затоці, що вгризлася в саму …
І тоді сталося щось дивне. Скеля, в яку ми впиралися спинами, подалась, і не встиг я усвідомити, що й до чого, як ми опинилися всередині гори. Ми тремтіли, мов двоє ягнят, коли надходить вовк. Тепер ми могли не боятись. Ми опинилися всередині гори, а вивідувачі лишились назовні, бо гора зійшлася, не лишивши жодного отвору. До …
Не встигли ми зачинити за собою двері Енової хатини, як почули іржання Міраміса, гучне й розпачливе. Кінь наче кликав мене: «Mio, допоможи мені!» У мене серце мало не зупинилося з ляку. – Юм-Юме, що вони роблять з Мірамісом? – крикнув я. – Ти чуєш? Що вони роблять з Мірамісом? – Не кричи, – відповів Юм-Юм. …
Це вже не перша стаття про найшвидших тварин планети. Раніше мова йшла про найшвидших тварин, що мешкають на суші і про найшвидших птахів, що розсікають повітряний простір. Особлива будова скелета і сила кінцівок робить багатьох тварин найшвидшими сухопутними істотами, теж у принципі стосується і пернатих, які окрім усього переліченого, ще вміло користуються повітряними потоками. А …