Шкіряний Кінь

Жив собі колись Вельветовий Кролик, і спочатку він був прегарним – гладким та пухнастим, яким і має бути кролик. Його шубка була поцяткована білим та брунатним, а ще він мав справжні вуса з ниток і вушка, підбиті рожевим шовком. Тож, коли різдвяним ранком Кролик, з гілочкою гостролисту в лапах, визирав з туго набитої панчішки Хлопчика, …

Як ми гасили Відьму

Ми живемо в бухті, яку обоє, я і Лена, називаємо Крихтою-Матильдою. Дідусь каже, що для нього Крихта-Матильда – королівство. Він, дідусь, здебільшого городить нісенітниці, але я таки думаю, що він має слушність, що Крихта-Матильда – королівство, наше королівство. Між будинками й морем тягнуться широкі поля, а через них до узбережжя веде невеличка жорствяна дорога. Над …

Тріллуньо і сусідка-малолітка

Ми з Леною ходили в один клас. Лена там єдина дівчина. На щастя, тепер літні канікули, а то, за її словами, вона могла б урізати дуба. – Ти справді могла б урізати дуба, якби під тобою не виявилося матраца, коли ти гепнулась додолу, – сказав я їй згодом, увечері, у той час, як ми прогулювалися …

Дірка в живоплоті

У перший день літніх канікул, по обіді, ми з Леною влаштували між нашими будинками канатну дорогу. Лена, як завжди, захотіла випробувати її перша. Вона хоробро вилізла на підвіконня, обома руками вчепилася в мотузку й обхопила її босими ногами. На те моторошно було дивитись. Я затамував подих, поки вона рухалася вбік свого будинку, все далі й …

Кінець місії

Так минали тижні. Якогось дня зацвіли біля кам’яної стіни парасольки. Були вони такими гарними, що Миколці захотілося плакати від щастя. Квіти стали неабиякою окрасою місцевості, тому острів’яни із задоволенням стали приходити до мурів. Тут вони могли відпочити, порозмовляти або почитати книжку. Миколці здавалося, що вони усміхаються, дивлячись на дивовижні рослинки. Запах квітів, змішаний із веселковим …

Тварини альбіноси – частина 3

Новонароджений їжачок-альбінос Мекі Вей робить свої перші кроки в житті. «Через що все-таки увесь цей галас?» – цікавиться білий крихітка-кенгуру під час візиту трьох прославлених гонщиків – Кріса Вермюлена, Марко Симончелі і Хуліана Симона, у його рідний Парк Дикої природи на австралійському острові Філіпа. Цей важливий птах – єдиний у природі віргінський пугач-альбінос. Через свою …

Тварини альбіноси – частина 2

Цей повний достоїнства погляд красномовно свідчить про те, що Copo de Niebe (у перекладі з іспанської «Сніжинка») – єдина на увесь зоопарк Барселони горила-альбінос. Мока, тритижневий мунтжак-альбінос, проводжає свою маму в нову вольєру. На честь появи незвичайного мешканця, у зоопарку Дусіт, Бангкок, скликали конференцію, на якій офіційно представили Мока співробітникам зоопарку і засобам масової інформації. …

На Останньому острові

– Матусю, розповіси сьогодні, чи Миколці пощастило дістатися Останнього острова? – Так, сьогодні ми попрощаємося з нашим маленьким мандрівником, – відповіла мама. «Моя мандрівка потихеньку добігає кінця», – подумав Миколка, погойдуючись на своєму човникові посеред веселкових вод і згадуючи про свої недавні пригоди. Чим далі плив він, тим більше тужив за батьками. «Мабуть, уже достигли …

Антиквар з Книголюбного острова

– Мамо, здається я знаю, хто розбив твоє дзеркальце, – нерішуче почав Миколка, вмощуючись у ліжечку ввечері. – І хто ж це? – запитала мама. – Вчора я бавився у ванній з підводним човником, і мені забракло дзеркальця, яке б виринало на поверхню води. Ну, знаєш… – Перископ? – Еге ж. Але… воно вислизнуло з …

Забавлянка-рахуванка і відімкнений сейф

– Мамо, сьогодні мені наснився незвичайний сон, – поділився наступного дня Миколка. – Я вже знаю, що трапилось на острові з чотирма вежами! – У такому разі сьогодні ти розповіси, якою була нова пригода Миколки, – вирішила мама. – Так, я маю розповісти тобі про все. Миколка радів тому, що прислухався до порад Маринчиного тата, …