…погляд з боку
– Коли нарешті Миколка осягне мету своєї мандрівки? – Попереду в нього ще чотири острови, синку. – До якого ж він добереться сьогодні? – Слухай… Хлопчик завзято веслував на своєму човнику, який лагідно погойдувався на хвилях океану. Вже сутеніло, коли перед його очима замайоріла на обрії маленька смужка материка. Миколка страшенно зрадів. Він розумів, що …
– Матусю, бабуся погодилася посадити дерево на нашому подвір’ї. – Миколка радісно сповістив мамі свою новину. – Ми купили саджанець і посадили його біля входу в будинок. Можливо, моє дерево буде вічнозеленим? Хотів би я поговорити про це з Миколкою… – Уяви собі, що ви разом пливете на наступний острів і ти йому про все …
Два єноти-альбіноси, Сніжок і Нел, прекрасно знаходять спільну мову зі своїм сірим побратимом по кличці Шанс. Проте жити їм доводиться в зоопарку Чарльстону, оскільки білосніжні шубки роблять їх занадто уразливими для хижаків. Ця маленька білочка-альбінос старанно набирає вагу перед довгою зимою. Білки не впадають у зимову сплячку, тому їм доводиться накопичувати запаси жиру про запас, …
– Мамо, сьогодні я усміхався так часто, як ти цього хотіла, – сказав наступного вечора Миколка. – У такому разі залюбки розповім тобі про ще одну пригоду Миколки. Хороше було веслувати у світлі призахідного сонця. Час від часу хлопчик спостерігав за рідкісною мушлею або гарною рибкою у воді, інколи він бачив незнайому рослину, яку несла …
– Мамо, які пригоди чекають сьогодні на нашого мандрівника? – запитав увечері Миколка. – Ось послухай, – відповіла мама, і вже за мить її синочкові здалося, що то він подорожує Кораловим архіпелагом. Миколка був дуже щасливий. Перехилившись через борт, він побачив у воді власне обличчя. Радо відзначив, що веселковий туман залишив на його волоссі гарненьку …
На схилі дня Миколка побачив невідомий материк. Берег виглядав зовсім інакше, ніж це було на рідному острові. Перед очима хлопчика постала безрадісна картина: чорний пісок і скеляста стіна, за якою ховався краєвид. «Чи ж міг здолати її Пустельник?» – міркував він, намагаючись помітити бодай якусь щілину, через яку зміг би протиснутися всередину. Миколка пристав до …
– Мамо, розкажи мені казку на добраніч, – попросив Миколка, зручно вмощуючись у своєму ліжечку. Мама накрила синочка теплою ковдрою, пригасила лампу і, сівши поруч з ним, почала розповідь. * * У Веселковому океані були Коралові острови. Вони нагадували розірвану низку намиста, що пливе за водою. Було їх там дев’ять. На одному з них жив …
Вони з Кубою знову засміялися і вирішили взятися за другого підозрюваного – професора-пенсіонера. Тож вони повернулися в павільйон і легко виловили з натовпу постать згадуваного виховника молоді. «Професор» стояв біля вітрини із золотими виробами, вдаючи, що захоплено щось роздивляється, але уважний спостерігач легко би зауважив, що його очі бігають неспокійно туди-сюди. – Підозрілий тип, – …
Напередодні відкриття великої виставки під назвою «Сторіччя Нових Липок» детектив Амвросій Носик отримав листа, від вигляду якого його серце закалатало. Адже він упізнав на конверті знайомий почерк свого вчителя і друга Іполита Вусика. – Іпцьо пише! – крикнув у бік Куби, який саме смакував кролячим стегенцем. Куба облишив смаколик, що з ним досі ніколи не …
Амвросій Носик любив літні вечори. Він відчиняв навстіж вікна, вдихав запах садів, слухав пташині концерти, і, можливо, саме вони надихали його часом брати до рук флейту і поринати в музику. Куба сидів біля ніг детектива, споглядав місяць удалині і тужив за чимось, чого не міг би назвати. Цього вечора було так само. Флейта висвистувала якусь …