…погляд з боку
Увечері в гості до вчителя прийшов Васько Прасків. – Заходь-заходь! – зрадів несподіваному гостю кіт Орленько. – Зараз молочка вип’ємо! Вони сіли за стіл. Орленько запалив свічку. Її полум’я освітило і стару ковану скриню, що стояла попід стіною, і годинник із зозулею, котра виглянула на шум, і самого вчителя, який тримав у лапах глечик молока. …
На наступний урок кошенят прийшло менше. Потім їх стало ще менше, і через тиждень залишилось у кота Орленька тільки вісім учнів. Можливо, батьки перестали відпускати їх до школи, можливо, самі кошенята злякалися труднощів. Учитель спочатку дуже засмутивсь, але, бачачи, яких успіхів домоглися учні, що лишилися, заспокоївся. – Як визначити, куди дме вітер? – питав він …
Кіт Орленько прокинувся до полудня. Потягнувся, позіхнув, подивився на годинник із зозулею і з прикрістю сказав: «Ай-яй-яй!» Відпив із глечика молока і згадав нічну розмову з пугачем. «Так, – думав кіт, – треба обов’язково відкрити школу котоповітроплавання! Адже кожне кошеня в дитинстві мріє навчитися літати. І куди тільки ці мрії йдуть, коли кошеня перетворюється на …
Нічним небом ліниво прогулювався до блиску начищений півмісяць. Вітер віяв знизу вгору. Видно, хотів роздмухати зірки, але це йому ніяк не вдавалося. Кіт Орленько міцно спав у своєму лісовому будиночку під високою сосною. Нехай вас не дивує прізвище кота: у цих місцях, досить незвичайних і зовсім чарівних, усі коти носили і носять прізвища своїх господарів. …