…погляд з боку
Сьогодні у мене був щасливий день. Минув вельми спокійно. Я жодного разу не посварився з мамою. Жодних пригод із підгузниками, жодних клопотів, коли хотів спати, ба навіть коли настав час їсти. Мало того, я зумів з’їсти кілька ложок кашки сам. Майже без допомоги. Тобто спершу я намагався їсти виделкою, але з того нічого не виходило, …
Сьогодні мій день народження. Не знаю, скільки маю зараз років, але, здається, це трапилося зі мною вперше. Було весело. Я отримав великий іменинний торт з одною свічечкою. Це тато його спік. Але коли він поклав його на гарячу плиту разом зі свічкою, вона розтопилася. Мама сказала, що вона сама мала б це допильнувати. І коли …
Скоро я вже виросту з віку агукання. Батьки безперестанно кружляють навколо мене й увесь час наставляють вуха. Мені здається, вони чекають, коли я почну говорити. Мається на увазі, говорити справжніми словами, яких уживають для бесіди, для писання і… для лайки. Якось, коли мама мене годувала, я траснув рукою просто по юшці, аби її бодай трішки …
У коробці, яку батьки називають транзистором, мешкає якийсь пан. Часом дають мені ту коробку до рук і тоді я з нею собі балакаю. «Гу-гу-гу-бу-бу», – кажу я до пана. Він відповідає мені, а буває ще й награє якусь музику. Ще один дядько мешкає у великій скрині, перед якою щовечора сідають мої батьки й пильно в …
Самі не знають, що роблять. Нема серед людей справедливості. Одні можуть робити те, що іншим заборонено. Ось, наприклад, я. Мені не можна бавитися з їжею. Візьмімо хоча б ті галушки. Мені не можна з ними робити практично нічого: не можна кидати їх на підлогу, не можна перекладати їх у горнятко з йогуртом, яке стоїть перед …
Мій тато багато думає про моє майбутнє. «Можливо, він стане економістом», – каже тато. І навчив мене додавати на своєму старому калькуляторі. Калькулятор додає числа. Я натискаю на кнопки і з мого додавання виходить багацько всяких штучок-дрючок. І не важливо, чи вмію я перевірити суму – це вміє калькулятор. Невдовзі додаватиму майже так само добре, як …
Є щось таке, що весь час викликає у мене здивування. Куди щоранку вирушає мій тато, замість того, аби залишитись удома й бавитись зі мною, як це робить мама? Нащо мені тато взагалі, коли він увесь час іде з хати? Але, гадаю, йому також трішки сумно без мене, бо вертаючись увечері, завше питає: «Як справи, малий?» …
Книжками я занадто не захоплююся. Книги з картинками, яких так багато має мій брат, нецікаві. У кожному разі, жодна з них не відзначається якимсь особливим смаком. Ясна річ, часом буває доволі приємно погризти якусь палітурку, бо це вельми подобається моїм яснам, а так – цікавого мало. От газети набагато ліпші. По-перше, тому, що їх легше …
Світ дивний. Візьмімо, наприклад, мене. Мені дозволяють говорити за столом, тільки я не вмію. Зате мій старший братик уміє, та йому не можна. У кожнім разі тоді, коли їсть. Але тут із ним годі дати раду, бо він не може витримати й хвилини, щоб не балакати, особливо коли на обід приготовані рибні фрикадельки. Брат завжди …
Умію розмовляти зі звірятами. З ведмедиками. І з ляльками теж. Можу говорити з ними усіма. Найліпше бесідується з ведмедиком. Навіть коли не хочу спати, завше беру його зі собою до ліжечка. Та він увесь час крутиться під ковдрою і хоче втекти на долівку, то я його випускаю, а потому доводиться плакати, аби він прийшов до …