…погляд з боку
Наступного дня я таки підвівся з ліжка. – Чого мені лежати? – спитав я дідуся, і він повністю зі мною згодився. – Ні, лежанням, голубчику, нічого не зарадиш. Однак мені було невесело, хоч вигляд я мав, мабуть, такий, як і кілька днів тому. Я нипав туди-сюди й намагався усміхатися, якщо хтось добре до мене ставився, …
Я думав, що тепер, коли тітка-бабуня померла, має минути багато-пребагато часу, аж поки щось іще трапиться. Та не так сталося, як гадалося. – З тобою все гаразд, Тріллуню? – спитала мама на третій день Різдва. Вона підсіла до мене, коли я мастив на скибку хліба печінковий паштет, збираючись вечеряти. – Так, – відповів я і …
Важко сказати, коли саме настає зима, бо приходить вона дуже тихо. Але якщо мама загадує мені вдягати рейтузи, то означає, що чекати лишилося недовго. Сьогодні був день одягання рейтузів. У мене відразу ж з’явилося неприємне відчуття. Принаймні тоді, як я натягнув на рейтузи джинси. Потім тричі обійшов будинок, щоб звикнути до них, і зателефонував Лені: …
Одного дня ні з того ні з сього навідався Ісак, хоч ніхто й не хворів. Він завернув свого мотоцикла на подвір’я. Ми з Леною грали в крокет. Лена так розгубилася, що загилила кулю в живопліт. Вона так робить, коли нетямиться з люті. – Мені нема чого святкувати, – суворо мовила вона Ісакові. Здавалось, Ісакові сподобалось, …
Ціле літо наші вівці проводять у горах, та ще й з неабиякою втіхою. Але напередодні зими нам доводиться вибиратися в гори й зганяти їх назад у хлів. – Хай тобі грець, і для них літо минулося, – як завжди каже Лена. Несправедливо, вважала вона, що вівці мають довші канікули, ніж люди. І ось нас із …
А за тиждень ми з Леною пішли в четвертий клас. Мені здавалось, що не було нічого кращого, як знов повернутися до школи, однак Лені я про це нічого не сказав. У нас з’явилася нова вчителька. Вона була молоденька і всміхалася до самих вух. Звали її Еллісів. Вона мені відразу сподобалася. Гірше було те, що Кай-Томмі …
Дідусь має звичку вставати вранці, перш ніж пташка, як він каже, какне на землю. Іноді, влітку, і мені вдається так рано встати. Тоді я вистрибую з ліжка і біжу на узбережжя. Часто дідусь уже в морі, і замість нього я бачу вдалині маленьку крапочку. Це найсумніше з усього, що я знаю, – стояти на хвилерізі …
Коли маєш таку сусідку й такого найкращого друга, як Лена, відбувається багато чого цікавого, але часом я ловлю себе на думці, що мені більше подобаються звичайнісінькі дні. Такі собі дні, коли не стається нічого надзвичайного, цебто, коли я наминаю печінковий паштет із окрайцем хліба і ми з Леною граємо у футбол або шукаємо крабів і …
Невдовзі Лена одужала. І як уже звелася з ліжка, то вирішила стати воротарем. Поки хворіла, вона дивилась один футбольний матч по ТБ. – Воротар усім верховодить, Трілле. Він кричить решті, куди бігти. Мені подумалося, що Лені пасувало б бути воротарем. Вона – єдина дівчина в нашій футбольній команді і швидко без жодної на те причини …
У Лени день народження лише раз на рік, як і в решти людей, але дехто вірить, що він буває й частіше. Вона торочила про день народження постійно. І ось він уже наближався. – Можеш собі уявити – дев’ять років дев’ятого червня, га? – вдоволено спитала вона. Її мама приїхала додому з пісенного свята й заходилася …