…погляд з боку
Кімнатою літали величезні зухвалі мухи й заважали собачці Соні заснути. Соня відмахувалася від них і клацала зубами, та мухи не вгавали. – Ну начувайтеся! – пригрозила їм Соня. Вона пішла в передпокій і зняла з цвяха мухобійку. (Це така палка з ляпалкою, якою карають мух.) Соня вирішила розпочати з кухні. Велика товста муха сиділа й …
Якось вдень, коли хазяїна не було вдома, собачка Соня сиділа на підвіконні і розглядала вулицю в бінокль. (Це така штука, з одного боку якої все близько-близько, а з іншого – далеко-далеко.) Те, що їй подобалося, Соня розглядала з близького кінця, а те, що не подобалося, – з далекого. Дуже їй сподобався, приміром, один перехожий, у …
Понад усе на світі собачка Соня любила нюхати квіти. Квіти були такі запашні й так приємно лоскотали в носі, що, понюхавши їх, Соня одразу ж починала чхати. Чхала вона прямо в квіти, тому вони пахли й лоскотали ще сильніше… і так тривало доти, доки Соні не починало паморочитися в голові або не облітали всі квіти. …
Якось собачка Соня сиділа біля телевізора, дивилася свою улюблену передачу «У світі тварин» і думала. «Цікаво, – міркувала вона, – чому люди вміють розмовляти, а тварини – ні?» І враз її осяяло! «Адже телевізор теж розмовляє, – подумала Соня, – коли його вмикають у розетку… Отже, – подумала розумна Соня, – якщо мене увімкнути в …
Собачка Соня сиділа біля дитячого майданчика і думала: що краще – бути великою чи маленькою?.. «З одного боку, – думала собачка Соня, – великою бути значно краще: і кішки тебе бояться, і собаки тебе бояться, і навіть перехожі тебе побоюються… Та, з іншого боку, – думала Соня, – маленькою теж бути краще. Адже ніхто тебе …
Якось на сходах маленьку собачку Соню зупинила літня незнайома такса. – Усі виховані собачки, – суворо сказала такса, – при зустрічі мають вітатися. Вітатися – це означає говорити «доброго дня», «привіт» або «здрастуйте» – та виляти хвостиком. – Доброго дня! – сказала Соня, якій, певна річ, дуже хотілося бути вихованою собачкою, і, вильнувши хвостиком, побігла …
Коли маленька собачка Соня ще не була розумною собачкою Сонею, а була маленьким розумним цуценям, вона часто робила калюжку в коридорі. Хазяїн Іван Іванович дуже гнівався, тицяв Соню носом і примовляв: – Хто зробив калюжу? Це хто зробив калюжу?! Виховані собаки, – додавав він при цьому, – мають терпіти і не робити калюж у квартирі. …
В одному місті, на одній вулиці, в одному будинку, у квартирі номер шістдесят шість, жила-була маленька, але дуже розумна собачка Соня. Соня мала чорні блискучі очі, довгі, наче в принцеси, вії та ще акуратний хвостик, яким вона обмахувалася, ніби віялом. А ще вона мала хазяїна, якого звали Іван Іванович Корольов. Тому поет Тім Собакін, що …