…погляд з боку
Устимко з Петьком – брати. Устимкові вже скоро десять, та хоч і старший він двома роками за Петька, однаково той верховодить. Устимко вдачі тихої, боязкої. Із нього, як казала їхня покійна мати, хоч вареники ліпи. А в Петькові такий шаливір сидить, що й за себе, й за брата – кругом управиться. Так і пантрує своїми …
Якось мама наводила лад у старому, ще бабциному комоді й раптом вигукнула: – О, Вадику! Глянь, що я знайшла! З-поміж альбомів із давніми вижовклими фотографіями, з-поміж старих листівок і конвертів, якихось течок та навхрест перев’язаних ниткою пакетиків вона дістала довгеньку дерев’яну паличку із шістьма круглими дірочками та нехитрим орнаментом по всьому стовбурці. – Дай-но! Дай! …
Ох же й поталанило Олешкові з Олельком! Вертався їхній тато з косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Кумедного такого. Капловухого, окатенького. Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити. І добре йому було б у братів. Тільки ж ніяк вони не поділять його між собою. Почне збиратись Олешко на …
Уже добігав до кінця серпень, як Юрась з дідусем приїхали відпочити на морі до мальовничого курортного містечка Коктебель. Десь до першої години вони купались і засмагали. Потім ішли обідати до однієї з чебуречних чи кав’ярень, які обліпили мало не весь берег. Після цього в них була «тиха година». А коли спадала спека й сліпуче сонце, …
Надходила тиха вечірня пора. Великий сонячний диск котився до обрію, і вікна на горішніх поверхах будинків одсвічували гарячим золотом. Климцьо з Галинкою зачаїлися в густому, як тропічний ліс, полині. У ньому пахло гірко й лоскотно, аж забивало дух. Климцьо став навшпиньки. Прислухався. У фіалковій сутіні дзумили комарі. На ставу втомлено форкнув кілька разів і змовк …
У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля. Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум’янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали на лавочці казки, а подеколи брали на човнярській станції човна й залюбки каталися між …
Дві доби з неба, як із лантуха, сипався й сипався колючий сніг. Та десь під обід третього дня вітер ущух, хуртовина вляглася, і на землю глянуло втомлене одуте сонце. Миколка вийшов на ґанок. Дихнув парою. «Зимно!» – стенув плечима. Але до хати не кортіло. І він заходився розчищати од снігу стежку до воріт. З усіх …
Можливо, комусь ця розповідь про хлопчика та білочку видасться малоймовірною. Проте в ній не вигадано жодного словечка. А було все так. Хлопчик занедужав. Хвороба почалася майже відразу, як після золотої осені настало холодне сльотаве передзим’я. У цю пору хлопчик простуджувався щороку. Як казали лікарі, у нього був ослаблений імунітет. Отож хлопчик лежав у ліжку і …
Ледь починало світати. Коли крізь фіранку на вікні процідилося до кімнати ріденьке мерехтливе світло, дід Кирило розбудив Данилка. – Уставай, тебе давно карасі ждуть, – прошепотів він над самісіньким онуковим вухом. Зібралися швидко, бо все причандалля наготували ще з вечора, і хвилин за двадцять були вже на своєму облюбованому місці. Розмотали жилки, насилили на гачки …
В одному невеличкому карпатському селі жив хлопчик Яць. Його вулиця лежала на крутосхилі гори й через те називалася Верховинною. Яць любив свою вулицю. Влітку од густих диких вишняків та бузини тут у найспекотніші дні була рятівна прохолода. А як заходила зима й випадав перший сніг, сюди з навколишніх кутків села щодня збігалася галаслива дітлашня поспускатися …