…погляд з боку
Неможливо було нічого вдіяти. Зелена фарба прилипла до скла, наче клей, і що не робили Еліси, відшкрябати її було неможливо. Врешті-решт пан Еліс мусив викликати майстрів. Треба було зняти скло з віконних рам і замінити його іншим. Майстри мусили все належним чином перефарбувати, після чого вручили пану Елісу чималенький рахунок за виконану роботу. Його це …
Зоя і Тім були в захваті. Що могло бути краще за Сіґурдове повернення в готель “Вікінг”? Вони збігли парадними сходами й кинулися до нових гостей. – Тибцю! – крикнула Зоя. – Сіґі! – заволав Тім. – Господи, помилуй нас і порятуй, – пробурмотів пан Еліс на вухо зблідлій дружині. Він зобразив радісну посмішку і рушив …
Пані Тиблетовата злетіла в повітря, нагадуючи якусь товстезну ганчір’яну ляльку, і глухо гепнулася на підлогу. Зіп’ялася на ноги й важко зітхнула. Якось дивно було перебувати в складі найкращої команди з реслінгу. Вона стояла й дивилася, як величезний і незграбний воїн-вікінг шугонув у неї над головою, а тоді врізався в передні ряди глядачів. Пані Тиблетовата знову …
– Сіґурде з Гедебі, – почала суддя Фарлі, – вас звинувачено в дуже серйозних правопорушеннях. Я дуже уважно вислухала всі свідчення, і мені очевидно, що ці злочини мали місце. Пані Еліс міцно стисла чоловікову руку. – Я ж казала… його тепер засудять, – прошепотіла вона. – Тссс, – відповів пан Еліс, а суддя Фарлі вела …
Чашечка чаю аж ніяк не вгамувала пані Тиблетовату. Вона сиділа за обіднім столом і сердито барабанила пальцями по гладенькій поверхні. Навіть не скинула з себе плаща. Родина Елісів спостерігала за нею, намагаючись уявити, про що вона думає і що збирається вчинити. Першим порушив тишу Тім. – Наприклад, ми влітаємо в поліцейський відділок і кричимо: “Вогонь! …
З лютими вигуками, щоб додати собі відваги, поліцаї кинулися до готельних сходів. Сіґурд зіскочив на ноги й натягнув штани. Почав оскаженіло розмахувати Носодлубом. Поліцаї на мить зупинилися, сторожко приглядаючись до оголеного по пояс вікінга. Сіґурд люто дивився на них з убивчим блиском в очах. Зненацька він вигукнув: “Бу-у!” – розвернувся і зник у готелі. – …
Пан Трип біг до самого поліційного відділку Флотбі не зупиняючись. – Допоможіть, на поміч! Там вирвався на волю вікінг, який хоче покришити мене, мов салямі! – зарепетував він поліцаю, котрий сидів за столом. Констебль Гарні незворушно поглянув на пана Трипа: – Я зрозумів вас. Прошу зробити глибокий вдих і якомога спокійніше розповісти мені, що сталося. …
Майже годину аварійний евакуатор витягав авто з готельного ставка. На щастя, крім того, що авто було мокре, воно не зазнало великих ушкоджень. Звичайно, воно тепер не заводилось, і його довелося відбуксирувати до гаража, щоб там добряче висушити. А Еліси так і не могли придумати, чим їм зайняти Сіґурда. Тім запропонував, щоб Сіґурд заносив гостям у …
Коли пан Еліс розповів усім про візит інспектора охорони здоров’я, гості, звичайно, засмутилися… Особливо Сіґурд… – Я не брудніший! – кричав він, гупаючи себе кулаками в груди. З його хутряного кожуха здійнялися хмари куряви, а міль, що там замешкала, вирішила за краще покинути свої теплі гніздечка. Пані Тиблетовата присіла з лютим виразом у гострих очах. …
Готель “Вікінг” у Флотбі був відомий на всю Британію – не завдяки смачній кухні чи розкішним морським краєвидам, а тому, що там жив і працював справжній вікінг. Люди приїжджали з далеких країв, щоб побачити Сіґурда. Врешті-решт, там було на що подивитися. Він мав страхітливу чорну бороду й вуса, і скрізь, де б він не бував, …