…погляд з боку
Якось уранці, коли спекотне червневе сонце зазирнуло в кімнату і розбудило іграшкових хлопчиків, вони не впізнали школи. Сталося щось неймовірне: з коридорів не лунали крики, у класах не гриміли стільці й парти, жодні двері не прищикували дівчачих кісок і жоден портфель… А втім, це вже неважливо. Важливо те, що всю школу заповнила тиша, незвичайна і …
Чи знаєш ти, для чого в школах на дверях кожного класу висять таблички: 1-й «А», 3-й «Б» або, скажімо, 10-й «В»? Гадаю, це для того, щоб учні перших класів не ходили в десятий, а десятого – у перший. Утім, хто зі мною не згоден – хай підніме руку і скаже свою думку. Отож в одній …
Нам із Кициком було дуже ніяково, що ми так несподівано покинули дім доброї тітоньки Марини – покинули її саму, без помічників. Та що вдієш, коли в цирку ми в тисячу разів потрібніші. Довго ми думали, чим би їй віддячити, і щасливий випадок допоміг нам. Якось, прогулюючись по цирковому льоху, ми побачили, що, крім нас, тут …
Коли я пробігав поміж рядами, публіка вітала мене навстоячки, дехто навіть на стільці повискакував. А коли я увійшов до клітки, леви й тигри загарчали так, що тітонька Батіжкова не почула, як я з нею привітався. Тоді я підійшов ближче і сказав їй, що добре було б утнути що-небудь веселеньке, з танцями й музикою. Але й …
До цирку йшли всі. Маленькі діти вели туди своїх бабусь і дідусів, а дорослі – хатніх тварин, щоб вони теж навчилися робити різні веселі штучки. Кицикові так закортіло швидше потрапити до цирку, що він забув про свою хвору лапу, муркотів від нетерплячки і ставив безліч дурних запитань. Біля цирку він спитав: – А як же …
Вулицями ходить дуже багато ніг, а для мишеняти досить найменшого дитячого черевика, щоб накрити його з головою і з хвостом. А котам здається, що кожен перехожий ходить вулицями з собакою. Може, воно так насправді й є. Отже, тільки озирайся. Добре, коли ти лише про себе самого дбаєш. А коли на твоїх руках ще й безпорадний …
Уранці біля входу до своєї нірки я побачив одну чудернацьку річ. Якби на ній не було свіжого кавалочка ковбаси, я подумав би, що це Петрикова іграшка. Але ні, то була не іграшка. Тоді я почав собі міркувати: «Звичайно, якщо посеред цієї штукенції висить їжа, то це, мабуть, не що інше, як модний посуд. Тітонька Марина …
Не встиг я вранці витягти хвоста зі своєї нірки, як почув тремтячий голос Кицика: – Не підходь! Не підходь до мене близько! Я вже все знаю! – Що знаєш? – спитав я. – Я вже знаю, які бувають миші. – Що ж тут дивного, – зауважив я. – Ми з тобою знайомі не перший день, …
Не встигли висохнути сльози на моїх вусах, як я вже сидів у домашній аптечці. Перебираючи таблетки й пляшечки, я пригадав, що, коли тітонька Марина кричить, що вмирає, вона п’є валер’янку. Знадобилася лише одна хвилина, щоб чудодійна пляшечка опинилася перед котом. Я вмить викусив корок і капнув чарівним напоєм на холодний сибірський ніс. Чудо сталося. Мій …
Добридень! Ще раз добридень! Яка приємна зустріч! А я вже думав – більше не зустрінемось… Що ж це ви знову не туди дивитесь? Це ж слон. А я – отут, біля мавпиної клітки. До нас у циркові стайні щодня приходять дорослі й діти. Звірі люблять дивитися на різні екскурсії. Це місце по-старому зветься «стайнями», а …