…погляд з боку
Як тільки машина полишила стоянку і звернула в першу-ліпшу вулицю, Півчеревичок раптом усівся на розкладачці. – Ну? – запитав радісно. – Як вам сподобалась моя військова хитрість? Мохобородько був просто ошелешений несподіваним одужанням Півчеревичка. – Воєнна хитрість… – запнувся він. – Ага, твоє запаморочення лише військова хитрість. А ми з Муфтиком серйозно переживали за тебе! …
– Наївся під зав’язку, – сповістив Муфтик. – І я по саме нікуди, – зітхнув Мохобородько. Півчеревичок же сказав: – Іще з одного тістечка я міг б подужати хіба що ягідки. Стіл аж вгинався під тарелями солодощів і пляшками лимонаду, а офіціантка все підносила. – Вельми прохаємо вас, – звернувся Мохобородько до офіціантки, коли вона …
Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько завітали до кав’ярні просто неба і всілися за круглим столиком під смугастим грибком. – Я гадаю, що замовимо тістечка, – сказав Півчеревичок. – І лимонаду, – додав Муфтик. Мохобородько не суперечив. – Наїмося досхочу і влаштуємо собі відпустку, – вів далі Півчеревичок. – Майнемо кудись до теплого моря і добряче там …
Наступного дня важко було впізнати місто – за ніч тут усе докорінно змінилося. Знов одчинилися крамниці, на базарі йшла жвава торгівля, на афішних тумбах майоріли численні театральні та концертні афіші, а біля газетних кіосків і морозивних яток стояли довгі черги. Мешканці багатьох будинків заходилися ретельно прибирати, щоб од пацюків не зосталося ні сліду, ні духу …
Усі коти, діставшись до берега, починали ретельно обтрушуватися, і саме це врятувало Мохобородька. Допоки хвостаті старанно стріпували з себе крапелини, вони ні на що не звертали уваги, і Мохобородьку поталанило прошмигнути повз них. – Славна робота, – похвалив Півчеревичок, коли Мохобородько забрався в машину. – Варто було лиш заманити котів у воду, і все пішло …
Залишивши позаду місто і без мороки минувши наступний контрольний пункт, трійця через дві години в’їхала до лісу. Щоб потрапити до озера, вони звернули із шосе на вузенький звивистий шлях. Усе довкола було знайоме, і друзі не боялися заблукати. На галявині, де вони уже колись відпочивали, Муфтик зробив невеличку зупинку. Потому фургончик покотив далі й далі …
Друзі майже під’їжджали до міста, коли якийсь хлопчина на узбіччі дороги замахав рукою. – Дуже цікаво, – забурмотів Півчеревичок. – Місто – під носом, а він, бачте, не бажає пройти якихось кілька кроків. Я в дитинстві не смів отак зупиняти чужі машини. Але Муфтик загальмував. – Куди тобі їхати? – поцікавився він. – До школи, …
Фургончик мчав звивистою стрічкою шосе, і настрій у друзів був чудовий. Ось уже кілька днів вони вільні і квапляться виконати свою урочисту обіцянку. Крім того, холодильник у машині був напхом напханий банками з варенням, якого вдячна господиня надавала їм на дорогу. Вдалині забовваніли міські вежі. Так, це було те саме місто, де вони познайомилися, де …
На ранок друзі перенесли весь скарб із дупла в машину. Сорока, правда, безугавно сварила їх по-своєму і скрекотала, але все-таки трималася на відстані пострілу з рогатки. А потім втомлено піднялася високо в небо й ліниво кружляла там. Звісно, й трійця мандрівників геть вимучилася, бо перетягти з дупла скарб – нелегка робота. Та про відпочинок вони …
Уже три доби сиділи мандрівники в сорочій скарбівні, і сумні думи опосідали їх. Дуже хотілося їсти. Рокфору ще зоставався малесенький шматочок, але ж то для музею. На щастя, над руїнами палацу пройшов дощик-накрапасик, так що Півчеревичок назбирав трохи води в срібний келих. – Біля наших ніг лежить справжній скарб, – сказав Мохобородько. – Звичайну воду …