Позначки «Привіт мамо! Привіт тату!»

Проблеми з тим, хто живе у дзеркалі

Я посварився зі своїм близнюком. Ну знаєте, із тим дивним хлопчиком із дзеркала. Не знаю, але часом мені видається, що він навмисне збиткується з мене. Коли кину на нього оком, то він чемний. Лишень дивиться на мене. Але ніколи не відповідає, коли до нього звертаюся. Так само дивно поводиться, коли я намагаюся зав’язати з ним …

Велика подія

Зараз я доволі дратівливий і вразливий. Обслинюю і гризу все, що тільки можу досягти. Коли дістаю кубик, то одразу його розгризаю, і від нього залишається лише купка трачиння. У мене прорізуються зуби. Батьки заламують руки, бо не знають, що зі мною робити. «Бідна дитина», – каже мама й обмацує мої ясна. Й хоча я не …

Я близнюк?

Може бути, що я близнюк, але напевно не знаю. Тут є якийсь підступ. Очевидно одне: мій братик-близнючок ставиться до мене не надто добре. Щойно мене побачить, дуже тішиться. Часом може помахати рукою. Може й заговорити. Але недовго. Та й то лише тоді, коли бабуся або хтось інший тримають мене перед чимось, що вони звуть дзеркалом. …

Хочу бути циганом

«Манеж має багато переваг, – так каже мама. – Наприклад, коли я щось роблю у кухні, то можу перенести його туди. Й тоді напевне знаю, де моя дитина». Отож для мене купили манеж. Коли мене вперше туди запхали, я верещав як недорізаний. У манежі є прути. Якби не вони, то я б навіть нічого проти …

Клопоти зі зубами

Буває, уночі лежу в ліжечку, але зовсім не знаю, що у ньому робити. Минає трохи часу – й мені робиться нудно, а відтак кличу маму з татом, аби прийшли до мене. А вони кажуть, що я бавлюся, – і не йдуть. Тоді я вмикаю сигналізацію. «Вуаааааа!» – горлаю щосили. Трапляється, частенько прибігають й обоє, але …

Я хлопець-молодець

Мені трохи прикро через це протікання. Ні тато, ні мама, ні навіть мій старший брат анітрішки не протікають, а проте у моїй справі нічогісінько не здатні зробити. Ну геть нічого, що якось би мені зарадило. А могли б, прецінь, позбутися клопотів з тими дурними підгузниками, бо вони не надто помічні. Колись, коли на стелі стала …

Не люблю гольфів

Я вже перейшов од повзунків до штанців. Як на мене, то я охоче по­вернувся б знову до повзунків. Не бачу сенсу в тих штанцях: до них-бо іще треба вбирати плетені светерки. Це моя бабуся їх робить на спицях. З вовни, що витягується із клубка, який котиться по підлозі. Щоразу, коли приходимо до бабусі, мені треба …

Моє авто

Тепер я знаменитий водій. Маю у своєму розпорядженні авто з повністю синхронізованими дисковими гальмами, що піддаються саморегулюванню, з переднім і заднім приводами, а також із незалежними підвісками усіх чотирьох коліс. У моїй машині немає циліндрів, зате вона має напів автоматичний регулятор висоти кріплення і – неабияку потужність (мається на увазі, коли її веде тато). Вона …

Час їсти

Буває, мама й тато кажуть, що я погано їм. Не знаю, чого вони так клопочуться, але коли мені час їсти, то мало не стають на вуха, аби мене нагодувати. А я зовсім не хочу того, що вони намагаються у мене напхати. Натомість поміж сеансами годування можу скуштувати кілька квіток із вазонів у їдальні або принаймні …

Мій горщик до чогось-таки придатний

Це забирає немало часу, але поволі таки доходжу до розуміння, для чого може бути придатний горщик. Скажімо, до нього можна покласти кубики, а потому зі силою потрясти, аби добре загуркотіло. Можна товкти по ньому калатальцем – і тоді виходить чудова музика. Можна також присунути його поблизько до якогось із вазонів, що їх мама тримає на …