…погляд з боку
Приземлилися ми просто на Хрещатику в Києві. Народу зібралося! Ми ще не вибралися з ракети, а на спеціальну трибуну вже зійшов президент і почав щось довго промовляти. Потім його змінив якийсь міністр, міністра – генерал, а генерала – мер. Може, все відбувалося і навпаки, ну, виступи. Нам тоді було не до них. Коли ми все-таки …
Усе-таки дядечку Іго-го не давали спокою польоти Жигі-Жигі у відкритому космосі. Він сидів, пристебнутий до крісла, у капітанській рубці, чухав потилицю і розмірковував уголос: – Можливо, це якийсь недосліджений склад її пуху. Чи конституція крил. Чи що там, зірка мені в лоба, ще? – Ой, набрид, – зітхнула Жигі-Жигі, – Усе це дурниці. Просто коли …
Поки Жигі-Жигі носилася у відкритому космосі навкруги нашої ракети (їй це заняття страшенно сподобалося), ми з дядечком Іго-го сиділи в капітанській рубці. – Дивовижна, вражаюча штукенція, – чухав потилицю дядько Іго-го. – Ніколи б не подумав. На жаль, я не біолог і не можу пояснити цього феномену. Від цього, чесно кажучи, у мене навіть розболілася …
Дядько Іго-го сказав, що в проміжках між сном і вживанням їжі ми ще маємо й працювати. – Зараз наше найперше завдання – це вихід у відкритий космос. Я подивився на Жигі-Жигі, вона – на мене. Нікуди виходити з космічного корабля не хотілося. – Далеченько від домівки, – промовив я. – Ага, – погодився капітан. – …
Я прокинувся від того, що дуже боляче стукнувся об якийсь предмет. Розплющив очі й від переляку заплющив їх знову. Я ширяв. Літав я. По маленькому спальному відсіку. Поруч, ще й досі не прокинувшись, літала Жигі-Жигі. Переляк минув швидко: я зрозумів, що це невагомість. Поки я звикав до нових відчуттів, оговталася від сну і Жигі-Жигі. Вона …
Щиро кажучи, я гадав, що в космонавти беруть тільки якихось богатирів. Адже не кожна людина витримає ті випробування і навантаження, що ними сповнений космос. Але в нашому випадку все виявилося не зовсім так. Дядько Іго-го зростом явно не вийшов і «височів» наді мною буквально на один нігтик. – Щиро кажучи, – сказав я, коли ракета …
На космодромі було багато різного начальства. І навіть президент. Він підійшов до мікрофона і промовив: – Друзі мої! У ці важкі часи країна зазнає… – і довго розповідав про труднощі, яких зазнає країна. Коли він замовчав, усі зааплодували. Тоді президент промовив: – Так от. У цей складний для країни період… – і довго казав про …
За день до старту нас із Жигі-Жигі звільнили від занять, сказали: «Вихідний». Ми проспали до дванадцятої, а прокинувшись, відчули запах чогось неймовірно смачного. Немов два хорти, ми ввірвалися в кухню з радісним ґвалтом. Мама стояла біля плити і на нашу появу відреагувала словами: – Руками нічого не чіпати. За невиконання наказу – довічне заслання до …
Нарешті нас із Жигі-Жигі возз’єднали. Розумова частина її підготовки закінчилася, тепер треба було підтягти фізичну. Сержант Ремньов, побачивши в спортзалі Жигі-Жигі, заревів: – Хто привів дичину до службового приміщення? – Це не дичина, сержанте. Це космонавт, – доповів я. – Не зрозумів, – спохмурнів сержант Ремньов. Ситуацію роз’яснив керівник польоту – полковник Гагарко. Він увійшов …
Якось під час вечері Жигі-Жигі раптом припинила їсти і сказала: – Не знаю, як ви, а я тепер їстиму лише з тюбиків. Тато відкинув убік виделку, взяв гітару і заспівав: Земля в ілюмінаторі, Земля в ілюмінаторі, Земля в ілюмінаторі видна… Мама розгубилася: – Де ж я тобі дістану цю їжу в тюбиках? – Не знаю, …