…погляд з боку
Ледве наші мандрівники сховалися за горами, як із лісу вервечкою вийшли пірати. Вони були в сірих мундирах ледарської поліції й у високих рипучих чоботях. Попереду скрадався Горлохват, за ним – злобний Лобуряка, за Лобурякою, сопучи, плентався товстий Нахаба. А хто це там четвертий – хитрий, з гострим носом? Та це ж Нехлюй! За ним, повискуючи …
Кролик Пушок поспіхом розповідав Онучці та Дмитрикові про свої пригоди й повсякчас озирався: чи не женеться хто за ним? – Не тремти так, – сказала Тягнучка. – Ми поїдемо далі, а ти біжи поряд, і ніхто тебе не чіпатиме. – Не можу бігти, – сумно відповів Кролик. – Я маю спершу поїсти, бо інакше помру. …
Що ж сталося з Кроликом? Аби це зрозуміти, ми маємо спершу познайомитися з Квіткарем Коренеплодом. Ось він обережно ступає між квітковими грядками – маленький, лисий, в окулярах. У руці тримає сріблясту лійку, штани підгорнуті до колін, а на засмаглій маківці сидить бджола. Гадаєте, вона його вжалить? Ніколи! Бджоли товаришують із Коренеплодом – адже він вирощує …
Бабуся Грибуся закінчила свою вечірню бувальщину і сказала весело й суворо: – А тепер, шибеники-бешкетники, я послухаю вас. Які добрі справи зробили ви сьогодні? Діти закричали навперебій: – Я мамі кашу зварив!.. – Я поливала дерева!.. – А я голосно співав з балкона, щоб усім було приємно! – Наступного разу співай тихіше, – попросила Бабуся. …
(Перша вечірня билиця) Жив собі маленький паровоз Чип-Чип. Він тягав по дзвінких рейках потяги. Так-так! І дорогою наспівував веселу пісеньку: Під сосною білий гриб, Чипу-чипу-чип-чип-чип! А зимою – білий пух, Чипу-чипу-чух-чух-чух! Між кущів якась примара. Я пускаю білу пару. Чипу-чипу, чиф-чиф-чиф – Ні примари, ні кущів! Якось Чип-Чип стояв на станції та обідав – їв …
Капітан Медіан замінив роботові запобіжника, й мандрівники зійшли з «Карася» на берег. Посеред синьої від троянд галявини росло Дерево Добрих Справ. Дмитрик відразу побіг до нього. – З приїздом! – сказали з Дерева. – Гей, хлопчику, відкрий рота! Дмитрик відкрив – і в рот йому влетів шоколадний жолудь. – Ну що, влучно я кидаю? – …
Врешті-решт капітан і робот звільнили Дмитрика з обіймів, і він розповів їм про свої пригоди. Розповів і те, що почув у печері: король ледарів Байдик Четвертий зі своєю піратською поліцією хоче підкорити працелюбів. – Ти знаєш, де живуть працелюби? – запитав він капітана. – У Дивувандії, – сказав Медіан. – До них якраз і пливе …
А тепер повернімося на жуйковоз «Карась», який стоїть на тому ж місці, біля Трикутних скель, де відбувся бій з піратами. Там капітан Медіан і робот Кібрик шукають безвісти зниклого юнгу Метелка. Адже вони не помітили, як Дмитрик перестрибнув на піратський корабель. Спочатку вони гадали, що Дмитрик грається з ними в схованки. Вони обнишпорили весь жуйковоз, …
На світанку шлюпка підійшла до берега. На березі височіла велетенська Іржава Скеля, об яку з гуркотом билися хвилі. Вони підхопили шлюпку й понесли до чорної діри. Це був вхід до піратської печери. – Приїхали! – сказав отаман, запалюючи смолоскип. – Ласкаво просимо, бранцю! – прогугнявив Нахаба, виштовхуючи Дмитрика зі шлюпки. – Зараз ми тобі по-ка-а-ажемо …
– До біса!! Куди нас несе?! – злякано волали пірати. Перш ніж вони отямились, Дмитрик устиг сховатися під матрацами. – Пр-ровалитися мені на цьому місці! – почувся лютий голос Горлохвата. – Злякалися якогось нещасного відра з манною кашею! – Не пір-рати ви, а мокр-рі кур-рки! – крикнув розвідувальний ворон. Дмитрик обережно відігнув край матраца і …