…погляд з боку
Цю історію я геть забув, але нещодавно мені нагадала її моя мама, коли цікавилася, як у мене справи на роботі. Коли мені було чотири роки, вона майже щоранку відводила мене в дитячий садок. Дорога займала хвилин п’ятнадцять, і це був час, коли ми могли спокійно поговорити на різні теми. Але того разу мама квапила мене …
У дитинстві я дуже любив гратися у війнушки. Хлопчаки у дворі ділилися на дві команди, потім кидали жереб, хто «наші», а хто «фріци». І починалася гра! Взимку гра проходила якось надто швидко. Може, тому що в темному одязі на білому снігу важко сховатися? Ми обговорили це з другом Дмитриком, і раптом я придумав, що робити! …
Ця історія сталася, коли мені було п’ять років, і запам’яталася вона мені до дрібниць. Ми з батьками відпочивали в Гаграх. Щодня рано-вранці ми йшли на пляж. Ми проходили повз кукурудзяне поле, вздовж якого росли пальми, повз ресторанчик, з відкритих дверей якого так смачно пахло смаженим м’ясом і супом харчо, повз невідомо ким і невідомо навіщо …
Коли я був маленьким, дорослі весь час торочили, що хліб – «народне добро», що хліб – «усьому голова», що треба його берегти. У першому класі ми заучували напам’ять: «Хвала рукам, що пахнуть хлібом!» Але все це залишалося лише словами. Якщо нам і пояснювали, чому «хвала», що за «добро» і яка «голова», то робили це якось …
Ця історія сталася зі мною в дошкільні часи. Тоді мені було не більше шести років, але запам’ятався цей випадок на все життя. Як усі діти, я дуже любив іграшки. Любив з ними гратися і не любив після гри прибирати. А батькам це дуже не подобалося. Тепер, коли я сам став батьком, я їх можу зрозуміти. …
Одного разу, коли мені було приблизно років п’ять, бабуся читала мені якусь книжку, головний герой якої (бідний французький хлопчик) смажив на багатті каштани, а потім із задоволенням їв їх, ще й друзів пригощав. Мені це чомусь запам’яталося. У нашому місті багато каштанів. Коли настала осінь, із дерев спочатку тільки при сильному вітрі, а потім і …
Одного разу, коли мені було років шість, ми з батьками поїхали збирати гриби. Було це у вихідний. Погода стояла гарна. Напередодні дощі пройшли, і, з чуток, грибів у лісі виросло видимо-невидимо! Тому в електричці людей було багато: їхали, як і ми, цілими сім’ями. День минув пречудово. Грибів ми набрали три кошики, повітрям надихалися на півроку …
У нас у дитячому садку був хлопчик Дімон. Його всі боялися, і ніхто його не любив. Він був високий, дуже худий, з великими, вічно в зеленці і вавках колінами (таким він мені запам’ятався). А ще він дуже любив битися і всіх ображав. Хлопчиків і дівчаток – усіх! Він обирав собі жертву, доводив її до сліз, …
Це зараз у магазині можна купити будь-який ґудзик і старі речі викидають разом із ґудзиками. А коли я був маленьким, бабуся всі ґудзички зрізала і дбайливо зберігала у великій коробці. Там були такі різні ґудзики! Були найзвичайніші, але траплялися і абсолютно неймовірні, більше схожі на ювелірні прикраси. Мені дуже подобалося гратися з цією чарівною коробкою. …
Коли я був малий, я не вмів читати. Але дуже любив, щоб мені на ніч читали усілякі цікаві книжки. Якось батьки почали читати мені товсту книжку «Чарівник Смарагдового міста» з красивими картинками. Мене відразу дуже зацікавив ураган, який забрав Еллі разом із її будиночком до чарівної країни. Я довго розпитував тата про те, що таке …