…погляд з боку
Незабаром Еспен дійшов до королівського палацу. А там уже на нього чекають. Король не лише відразу найняв Еспена за пастуха до зайців за щедру винагороду, а навіть пообіцяв віддати за нього королівну, аби тільки добре зайців пас. – Коли не вбережеш табуна, нарікай тоді, хлопче, на себе: не минеш лютої кари! – Гаразд, – згодився …
Один старий чоловік мав трьох синів. Старшого звали Пер, середульшого – Поль, а найменшому, Еспенові, дали прізвисько Лежень. Але ніде правди діти, всі троє були ледачими, зневажали будь-яку роботу. Мовляв, вони такі красені, що нічого мозолити руки. От якось почув старший брат Пер, що король шукає пастуха для своїх зайців, та й зрадів: – Оце …
Ніщо в дитинстві не віщувало про те, що Петер стане великим казкарем, навіть класиком норвезької літератури. Народився Петер Крістен Асбйорнсен 15 січня 1812 року в Крістіанії, як тоді називалася норвезька столиця – місто Осло, у сім’ї склодува. Але про батька Асбйорнсен майже ніколи не згадував, однак не раз згадував добрим словом матір, яка в останні …
В одному невеличкому містечку жив колись кравець, мав сім’ю із п’яти осіб: батько, мати та три сини, неабиякі парубки. Ні їхні батьки, ні люди в містечку – ніхто й ніколи не називав тих хлопців так, як їх охрестили, а тільки, як дражнили змалку. То вже так і довіку звали: одного – Одороблом, другого – Опудалом, …
Крім братів Ґріммів, жив у XIX столітті ще один визначний німецький казкар. Людвіг Бехштайн народився 24 листопада 1801 року у Веймарі. Після закінчення гімназії у 1821 р. юнак пішов на науку до аптекарів, трохи попрацював, але потім покинув нелюбе заняття. На стипендію від герцога Саксен-Майнінгена Бернгарда II молодий Бехштайн вивчав філософію, історію та літературу в …
Колись жив такий чоловік, що знався в усяких мудрих та таємних науках. Він служив у війську, був на війні, де виявив себе бравим та завзятим воякою. Коли закінчилася війна, то дали йому відставку й усього лише три таляри[1] на дорогу. – Ну, зачекайте ж, – промовив він, – я вам цього не подарую! Я знайду …
Жив собі один швець-чоботар, що ні з того, ні з сього так зубожів, що вже нічого не зосталося в нього за душею, крім шматка шкіри на пару черевиків. То він порізав ту шкіру якось увечері, а вранці думав почати шити взуття. А тому що він був людиною з чистим сумлінням, не журячись нічим, спокійно ліг …
Колись у дуже давні літа жили король із королевою, які щодень Божий журилися: – Ах, якби то нам послав Господь Милосердний дитинку!.. Та не було в них жодної. Трапилося одного разу так, що як купалася королева в ставку, виповзла з води на суходіл жаба та й промовила до неї: – Твоє бажання сповниться: не мине …
У стародавні часи, коли заклинання та чари ще мали силу, жив один король. І було в того короля три дочки, і всі гарні, мов намальовані, та найкращою із них була найменша доня. Такої вродливої дівчини ще не було на світі, тож навіть сонечко, котре за свій вік багато дівчат набачилось, щоразу дивувалося, коли світило королівні …
Від осені 1812 року минуло чимало часу, коли вперше побачили світ «Дитячі та домашні казки» братів Ґріммів. Видання було скромним і з вигляду, і за обсягом: у книжці було всього 83 казки, замість тих 200, які відомі нам сьогодні. Але це був лише початок. Брати Ґрімми свою збірку казок постійно доповнювали, ще за їхнього життя …