…погляд з боку
Митько старався запам’ятати всі секрети, котрих його навчила лікарка-педіатр, але не витримав і наївся морозива. Багато з’їв. А потім у нього горло заболіло! Митько зразу пішов до поліклініки до Валентини Петрівни. Вона уважно оглянула його горло й похитала головою: – Дуже червоне. Тобі, Митьку, уже до іншого лікаря треба! До ЛОРа, або отоларинголога. По-іншому – …
А там виявилося зовсім не страшно. Світло, чисто. Усі Митька зустрічають, радіють. – Коли ж почнуться дива? – почав переживати він. – Зараз. І вони зайшли в перший кабінет, на дверях якого було написано «Педіатр». Там сиділа жінка. Халат у неї білий, волосся – сиве, а усмішка – білосніжна. Вона представилася Валентиною Петрівною. – Розповісте, …
Жив на світі хлопчик на ім’я Митько. Гарний хлопчик. Мамі допомагав, іграшки свої на місце складав. Одна в нього була біда: він дуже боявся лікарів. Зовсім не ходив до поліклініки. Ніколи. Ніяк. Хоч би скільки тато з мамою не вмовляли. Одного разу тато з мамою згадали про дядька Сашка. Із ним тато в одному класі …
Ось і настала субота. Свідомі громадяни королівства, тобто всі його мешканці, з граблями й лопатами зібралися на королівському подвір’ї на справжній суботник. Трохи запізнившись через затори прибиральних машин на дорогах, підкотив і вичищений до помаранчевого лиску сміттєвоз. І закипіла робота. Королівський парк перемінявся на очах. Усі бур’яни були виполоті до останнього корінця, газони підстрижені, мов …
– Що, кран так і крапає? – запитала власниця однокімнатної малосімейки на вулиці Болотній, 31. – Я крутив-крутив, а воно ніяк… – знітився Король. – Оце такі тепер чоловіки пішли, – зітхнула пані господиня. – Ну геть нічого не вміють! Вона заліпила кран жувальною гумкою. Відтак двічі перерахувала виделки й чашки на кухні. Залізла на …
Утомлені й мокрі король Слюсар і пан Талоне всілися на бордюрі. – Котлетків хош? – запропонував король. – Не відмовлятися, – зрадів пан Талоне. – Я зголоданто, наче елефанте! Слюсар-Волоцюга видобув із внутрішньої кишені останній слоїк котлеток, який завжди тримав про всяк випадок. А як колишні суперники гарненько закусили свої водогінні пригоди, король запитав: – …
Гості вже й самі були не раді, що вплуталися в це заплутане весілля, яке обіцяло закінчитися для когось не просто «гірко!», а смертельно гірко. – Швидше б уже подавали весільний торт, – перешіптувалися поміж собою слюсарі й ковбасниці. Адже тільки заради цього, власне, усі й зібралися. А наразі вони відсунули вбік стіл з котлетними недоїдками, …
Під час обідньої перерви Альберту й Роберту нарешті вдалося розповісти феї Врушці Пу, що ж сталося в королівстві, відколи Король зацікавився своїм паспортом. – Дурниця якась – цікавитися такими дурницями, – пхикнула на те фея, яка сама загубила дві літери з паспорта і стала Врушкою, а не Ватрушкою, але ніскілечки цим не переймалася. – То, …
Водій лімузина підкачував спущене колесо навпроти флігеля урочистих подій у палаці. Королівський реєстратор народжень, смертей і одружень згрібав останнє сміття в купи обабіч входу, а пані вахтерка прикрашала їх святковими стрічками. Вибоїна перед сходами була застелена червоною доріжкою. Кабінет реєстрації одружень потроху наповнювався почесними гостями: слюсарями збоку короля Волоцюги, а також ковбасницями з боку королеви …
Більша частина від меншої частини громадян королівства зраділа, коли Слюсар-Волоцюга успадкував корону – нарешті покерувати їхньою державою випав шанс простій людині з народу. Проте радість була не надто довгою. Щойно колишній слюсар прибрав до рук пульт керування, як справи королівства пішли на спад – навіть попри те, що король рішуче дочитав до кінця інструкцію. Спочатку …