…погляд з боку
Рекорд реабілітаційного центру Тепер Вігамар сидів у камері з міцною решіткою, надійним замком і високочутливою сигналізацією, а його колишні бранці набиралися сил у реабілітаційному еко-парку. – Нарешті ми можемо досхочу обливатися водою, – зі втіхою говорили слони, влаштовуючи один одному бризкотливий душ. – Яке полегшення – відлежатися в прохолодній грязючці, – розкошували в тихій водоймі …
Осоружні тенета неволі – Попався, попався! – задоволено потирав свої невідмивані руки Вігамар, – запираючи секретними кодами електронні замки на клітці, в яку він заточив коаленятко. – Попався! Ач який жирок на свободі нагуляв! От і добре. Тепер у тебе ще товарніший вигляд, ніж раніше. Коаленятко мовчки сиділо в клітці і з ненавистю та презирством …
Карколомне викрадення Усе відбулося запаморочливо швидко. – Повернулася, повернулася! – радісно зацвірінькав горобчик, прилетівши із звіринця. Усі одразу зрозуміли, що відбулося те, на що вони так сподівалися: маму-коалу прислали назад до зоопарку. Сорока принесла англійську шпильку, грак відклав усі свої справи, світлячки начистили свої ліхтарики. – Я піду з вами! – наполягало евкаліптове ведмежатко. – …
Перші дні в лісі Коаленятко не змогло сповна натішитися свіжим зеленим смаком свободи. Воно дуже хвилювалося за маму і сумувало за нею. А ще в нього страшенно болів животик – так сильно, що воно навіть не здужало гратися зі своїми названими братиком і сестричкою бурими ведмежатками. – Це все від сухої зоопаркової їжі, – сказала …
Здавалося, що місяць щосили намагається посприяти втечі, прикриваючи своє світле обличчя хмарами. Коли пухкі хмаринки легковажно помандрували далі, місяць заховався в кошлатому вершечку старої ялини. – Із чиєї клітки почнемо? – пошепки запитав грак. – Із коаленяткової! – швидко відгукнулася мама-коала. – Мамочко, давай ти перша, – сказало сіре ведмежатко. – Ні, сину, спершу ти! …
– Замок міцний, але механічно не складний, – діловито бурмотів грак, який наступного ранку прилетів разом із горобчиком до клітки з коалами. Великий чорний птах стишував голос, щоб не привертати уваги сторожі своїм баритоновим карканням. Грак роззирнувся навколо, підняв із землі паличку і устромив її в замкову щілину. Потім злегка покрутив її праворуч і ліворуч. …
– Мамочко, чому ці листочки так неприємно пахнуть? – здивовано запитало маму-коалу сіре ведмежатко. – Тому що це не справжній евкаліпт, а пластиковий, – відповіла, зітхнувши, мама. – Іди, сину, сюди в затінок, тут не так сильно смердить цим штучним листям. – О, і я подалі від цього поліпропіленового неподобства, – мовила ігуана і собі …
– Фото з маленькою коалою усього за десять євро! Усього за десять євро фото з маленькою коалою! – заманливо вигукували перед входом на еко-виставку хлопці-рекламомовці. До коаленятка стояла черга. Усі: і діти, і дорослі, – хотіли зробити знімок із цією кумедною екзотичною тваринкою. Гладкий випещений чоловік із золотим перснем ошивався тут же. Він зірко слідкував, …
Кожен дім має свій особливий запах. Гніздо чаплі пахне вербовими галузками, очеретом і ряскою; дупло білки – жолудями, шишками і горішками; лігво вовка – буреломом; нора лисиці – сухим піском; кубло їжака – палим листом; хатка бобра – мулом і глиною; барліг ведмедя – ялиновими гілками і мохом. І твоя домівка, люба дитино, напевно має …