…погляд з боку
Ото було свято! Ще ніколи родина Ларсонів не смакувала таких вишуканих страв: тут були і свіжі яйця, і величезна яєчня, і пухкий омлет. Після такої ситної вечері вони насилу ворушилися. Та невдовзі малеча почала бавитись: лисенята та молоденькі півники борюкались і скублись, покусували та дзьобали одне одного – все це, звичайно, жартома. Лисички та курочки …
Ніхто б не помітив Людвіґа Чотирнадцятого, що лежав за великим замшілим каменем біля виходу з нори. А він, навпаки, бачив усе, як на долоні. Що це жовтеньке покотилось ген там за кущиком? Невже це Тутта Карлсон? Людвіґ Чотирнадцятий примружився на осонні. Ні, то йому, певно, привиділось. Та й звідки їй тут узятись? – Людвіґу, – …
Людвіґ Чотирнадцятий встиг додому якраз вчасно – родина Ларсонів повечеряла і лаштувалась спати. З дитячої кімнати вийшов Лабан і вдоволено потягнувся. Сестри й брати оточили його щільним колом. – Як я чудово виспався! – примружився Лабан. – Щось ти раненько, – зауважив Леопольд. – Лише малюки сплять удень. А ми тільки зараз лягаємо. – Малюкам …
Людвіґ Чотирнадцятий нашорошив вушка і прислухався. Татусь Ларсон і Лабан сиділи у вітальні і шепотілись. Людвіґ почув ім’я Тутти Карлсон. Він зісковзнув з ліжка і навшпиньки підкрався до дверей. – Татку, невже ти віриш, що Людвіґ приведе Тутту Карлсон до нас? – почув він питання Лабана. – Я так не думаю, – сказав татусь Ларсон. …
Людвіґ Чотирнадцятий і Тутта Карлсон відтепер грали на галявині біля тину. Авжеж, це була незвичайна пара – лисеня та курчатко. Проте їм було добре вдвох, і вони вигадували безліч нових ігор. Найдужче вони полюбляли грати в школу. Одне з них спиналося на пеньок і вдавало вчителя. Інше сиділо поряд і уважно слухало урок. Людвіґ Чотирнадцятий …
Цілісінький ранок Людвіґ Чотирнадцятий лежав у курячій клітці без діла й марудився. Усе найцікавіше почалося після обіду. Петер і Малот повернулися від бабусі і прийшли подивитись на подарунок. – Який-гарненький! – вигукнула Малот і хотіла було попестити Людвіґа Чотирнадцятого. «Ото ще вигадала! Ніякий я не гарненький!» – обурився Людвіґ Чотирнадцятий і легенько хапнув її за …
А на ранок за сніданком Лабан спитав Людвіґа Чотирнадцятого: – Де це ти вчора швендяв? – Та так, – промимрив Людвіґ Чотирнадцятий. – Грався, гуляв, і… – І… що? – вишпиговував Лабан. – Сподіваюсь, ти не грав з тими вухастими розбишаками. Ти ж пам’ятаєш, що тобі казав татусь? Тут до розмови втрутився і сам татусь …
Коли гармидер влігся, курник знову огорнула тиша. Його мешканці з цікавістю витріщалися на Людвіґа Чотирнадцятого. І це недивно: курчата вперше в житті бачили живого лиса. – Лише погляньте, хто прийшов до нас на гостину, – посміхнулася курка Лаура. – Невже ми в безпеці і ти не хочеш нас з’їсти? Я непогано знаю твого татка, і …
Невідомо, хто злякався більше: Людвіґ Чотирнадцятий чи пухнаста кулька. Хоч би там як, першим озвалося лисеня. – Що за погані манери – налітати на безневинних звірів, – поскаржився Людвіґ Чотирнадцятий. – Мені варто було б заявити в поліцію. – Я не налітала ні на кого, бо, власне, не вмію літати, – пропищала кулька. – Якщо …
А наступного ранку першим прокинувся Людвіґ Чотирнадцятий й одразу ж розбудив Лабана. – Вставай, – термосив він його. – Я хочу більше дізнатись про ліс – нам було так весело вчора! Та Лабан був іншої думки: він іще не забув витівки з медяниками. – Не хочу з тобою грати… – відповів він. – Тому що …