…погляд з боку
У будинку по сусідству живе тітонька Берґ, до якої ми вряди-годи ходимо в гості. Між її і нашим садом стоїть паркан, проте ми з Юнасом його перелазимо. Лотта його не може перелізти, але песик тітоньки Берґ в одному місці під парканом вигріб стільки землі, що зробилась ямка, в яку проповзає Лотта. Недавно ми навідалися до …
Наш тато дуже кумедний. Коли він приходить з контори додому, ми – Юнас, я і Лотта – виходимо зустріти його в передпокій. Тоді тато сміється й вигукує: – Ого скільки в мене дітей! Одного разу ми заховалися в передпокої за пальтами й затамували віддих. Аж тут тато запитав у мами: – Чого це в хаті …
Ми з Юнасом цілими днями безперестанку в щось бавимося. Атож Лотті також дозволяють бути з нами, якщо ми бавимося в такі ігри, в які їй можна бавитися. Проте часом ми бавимося в морських розбійників, і тоді Лотта лише заважає. Адже вона весь час падає зі столу, який нам править за корабель. Та вона репетує і …
Мого брата звати Юнас, мене – Мія-Марія, а нашу маленьку сестричку – Лотта. Їй трішки більше ніж чотири рочки. Тато каже, що поки в них не було дітей, у хаті панували тиша й спокій. Потім стало дуже гамірно. Мій брат народився переді мною. І тато твердить, ніби гамір удома почався майже відразу, як Юнас виріс …
Троль сидів у куточку сам-один, обхопивши руками коліна, читав решту дитячих листів до Санти і зрідка схлипував. – Ех! Стільки разів хотів написати листа з бажанням Санті… – зітхнуло Гиденя, коли до нього підійшли Рудий, його сім’я, Каті й Тафік. Дівчинка саме переписувалася в блокноті з дідусем. – Дідусь пропонує тобі стати його старшим помічником …
Цього Гидокус вже не міг стерпіти. Він зіщулився, забився в куток, щось бурмотів і відчайдушно затуляв вуха волохатими руками, щоб не чути радісних дитячих голосів і мелодії «Щедрика». Тафік вирішив долучитися й добити коротуна. Дістав зі стосу першого-ліпшого листа і почав голосно читати: – «Дорогий Святий Миколаю! Якщо ти отримав мого першого листа, в якому …
Слідом за Тафіком у кафе забігли Левко, Каті і, звичайно, Рудий, який давно розгадав підступні наміри злого троля і поділився з друзями своїм планом. Тож Каті одразу почала грати на скрипці «Щедрика». Єлизавета Степанівна – частувати діточок своїм (тобто Ліліїним) чудодійним супом з термоса. А Левко звернувся до дітей зі словами, які, звісно, підказав йому …
«Збираймося і йдемо до парку, там на нас чекають Левко і Тафік. Настав час діяти!» – В який ще парк, котику? Я саме чудодійний супчик приготувала за рецептом Лілії. Може, поїмо? – бідкалася Лізі. «Наливай у термос і бери із собою. Усе із собою – суп, скрипку!.. Збирайся, Каті. Тільки… підбери щось із Ліліїного гардеробу …
– Кому ще морозива? Хто хоче кока-коли чи соку? – підлещувався до дітей хитрий троль, майстерно ховаючи заросле шерстю обличчя під маскою блазня. Діти вже втомилися від ігор, з’їли забагато шкідливої їжі і, звісно, стали бешкетувати. Та ще й злий троль єхидно дражнив дітей: – Що, Софо, твоя мама про тебе забулася?.. Вона покинула тебе …
– Ну що ж, мої любі Рудий і Каті! Поки Левко з Тафіком повернуться, приготуємо щось смачненьке! – запропонувала Лізі. – Як ви можете думати про їжу? Стільки людей у небезпеці! Мрії в небезпеці! Світ за крок від катастрофи! – не стрималася Каті й мало не заплакала від відчаю. – Я стільки зусиль доклала, щоб …