…погляд з боку
Та супостати і на цьому не вгамувалися, а приволокли ще двісті, ні… триста! нових гармат. Одначе це дало мені можливість ще раз проявити відвагу й винахідливість. Якось за два місяці мене припросив на сніданок англійський генерал. Ми сиділи з ним і гомоніли про те про се. Коли це враз – брязь! – і шибка на …
Та на тому затяті іспанці не заспокоїлися. І, подвоївши сили, знову обложили фортецю. Дивлюся – вже ось-ось подужає неприятель. Як йому дати ради? Тут, бачте, вихід один – кмітливість. А ви вже впевнилися, що я неперевершений майстер на всякі химерні штукенції. Мигцем усе прораховую і доповідаю генералу. – Сміливий план, хай йому абищо! – запально …
Проте таке життя мені швидко набридло. Я так знудився за військовими подвигами, що, власноруч роздавши скарби султана жебракам, вирішив будь-що шукати слави. Аж тут дуже доречно розкочегарилася війна між Англією та Іспанією. Англійський генерал, якого обложили у фортеці Гібралтар, наслуханий про мою звитягу, покликав мене на допомогу. – Любий Мюнхаузене, ну придумайте хоч що-небудь! Мене …
Дізнавшись, що він геть-чисто зубожів, султан спаленів од люті, аж пика йому почервоніла, і почав вимахувати кулаками. А відтак негайно спорядив увесь турецький флот, аби наздогнати мене. – Повернути будь-що! – звелів він і затупав ногами. Тим часом я відплив від берега лише на дві милі, коли зирк – нас повним ходом наганяють турецькі кораблі, …
Турецький султан радо зустрів мене після вдало виконаного доручення і почав частенько запрошувати до себе на обід. А позаяк султан купався в розкошах, то яких тільки наїдків там не було! Їсти – їж досхочу, хоч лусни, одначе випити – дзуськи! Ви ж бо знаєте, що мусульманам заборонено пити вино. Проте його величність (на те ж …
В Єгипті все складалося для нас якомога краще. Додому ми вертали на суденці річкою Ніл. Стояла напрочуд сприятлива погода, і ми швидко просувалися вперед, милуючись гарними краєвидами. Аж раптом – гай-гай! – річка почала розливатися. Виявляється, Ніл щоріч виходить зі своїх берегів. За кілька годин він уже затопив усе довкруж, приховавши береги. Над ранок наше …
Після всіх пригод я навідався до Туреччини, де колись був полонеником. Мій добрий знайомець турецький султан радо зустрів мене. Він чув про мою хоробрість, тому доручив виконати одну справу в Каїрі, наскільки важливу, настільки й таємну. Але тс-с-с про це! Я негайно ж спорядився і вирушив до Єгипту. Не встиг я від’їхати від Константинополя, як …
Одного разу зі мною скоїлася іще одна притичина на морі. Якось, коли я неквапно чимчикував узбережжям, на мене несподівано накинувся… хто б ви думали? – розлючений морський коник. Та не якийсь там коник, а кінь! Як на те, у мене не було з собою навіть рушниці! Оце так халепа! Та я не спантеличився, бо добре …
Не менше, ніж полювання, я полюбляю купатися: то спокійно й безтурботно плисти на спині, то, шпарко розсікаючи хвилі, мчати наввипередки з дельфінами. Якось я хлюпався у воді коло бережка, форкаючи і бризкаючись, аж глядь – до мене стрімко мчить велетенська риба із роззявленою пелькою. Рятуй… Не встиг я змигнути оком, як мимохіть опинився в шлунку …
Одного разу заманулося мені побачити Північну Америку. Чом би й ні? Сказано – зроблено, отож я сів на перший-ліпший корабель і поплив. Ось уже на обрії забовваніла крайка землі. Аж тут як торохне! Що воно за притичина? Певно, судно наскочило на підводну скелю і його добряче трусонуло. Поштовх від зіткнення був такий сильний, що мене …