…погляд з боку
– Мені вже час, щасти, малий! – Вінзу закинув наплічник через плече, пройшов кілька кроків і раптом повернувся. – А ти вмієш читати? – запитав він. – Я? – здивувався я. – Ага, – відказав він. Я розповів йому, що вже пару тижнів читаю собі сам, бо моя мама дізналася з телебачення, що вся Польща …
Я навіть почав думати про Вінзу і про те, що потрібно попросити в нього вибачення чи якось так, але коли наступного дня я побачив мого дідуся, моє думання змінило напрямок. Дідусь лежав на дивані Адама, вкритий пледом у жовту клітинку. – Тихіше! Дідусь відпочиває, – зупинила мене мама, хоч я навіть не встиг розтулити рот. …
Відразу після уроків я побіг до дідуся. Я сподівався, що Беррі сидить десь під будинком. На жаль, пса я не знайшов. Вікна в кімнаті пана А Ти Хто були зашторені й нагадували замружені, неначе сплячі, очі. Під балконом лежала пластикова собача миска, перекинута догори дном. Мені знову стало сумно. – Беррі? Він був учора, – …
День почався дуже добре. Замість уроків у нас була зустріч з автором дитячих книжок. Раніше вчителька підготувала питання, які ми мали поставити письменнику, але Войтек хотів запитати щось інше. Він дуже хотів знати, чим вирізняється гангстер. І хоча автор сказав, що він не пише книжки про гангстерів, а тільки про равликів і мурах, та Войтек …
Як тільки я видужав, то побіг до Войтека і розповів йому про візит гангстера. – І він тебе не викрав? – Войтек був явно розчарований. – Але ти круто його знешкодив, супер! – похвалив він мене. – Може, це і не гангстер: він нічого і нікого не вкрав, – засумнівалася Аська. Вона не повинна була …
Арек, мабуть, не щільно зачинив двері, бо раптом у кімнату увірвався… ви не повірите… Беррі! Він заричав: «Мур! Мур!» – і стрибнув на ліжко. – Привіт! Перестань, бешкетнику! – Беррі підстрибував і лизав мої щоки, поки я разом з ковдрою врешті не гепнувся на підлогу. – Боже! – мама на мить заклякла і так щільно …
Якби не телефон Арека, ми могли б стежити і за гангстером, і за хлопцем – і врешті зловили б їх на гарячому. Та, на жаль, телефон був важливіший, і я мусив його повернути, а тому замість стежити за підозрілими особами, я вирішив зайнятися Вінзу. Проблема полягала лише в тому, що я про цього хлопця нічого …
Ми вирішили наздогнати страховисько і просто запитати в нього про телефон. Я пригрожу, що в мене є старший брат, а в нього – друзі, які ходять у качалку. Може, він злякається і сам його віддасть. За мить ми вже були майже поруч. Заховавшись за стіною, ми спостерігали за хлопцем. Він зупинявся біля кожної хвіртки і …
Та перш ніж я розповім вам, кому ж я таки пожалівся, мушу розповісти, що ще в школі я домовився зустрітися з Войтеком на нашій ділянці, недалеко від заправки, де страховисько драє вікна автомобілів. Ми сподівалися, що схопимо його тоді, колі він дзвонитиме з вкраденого телефону. Адам не хотів відпускати мене з дому, та, на щастя, …
Ми не могли взятися за двох злочинців одразу, тому я вирішив почати зі страховиська. Нам треба було з’ясувати, чи він дійсно має телефон, а потім думати, що робити далі. Тепер я знав, де його шукати. Він миє вікна на заправці. Або при нагоді грабує автомобілі? – Він майже в наших руках! – крикнув я в …