…погляд з боку
Відчинивши дверцята маленької кімнати і підійшовши до чарівної скриньки, Чарлі завагався… “Що сказала б у такій ситуації білочка Сіндді? Або хитра лисиця Елізабет? – думав він. – Мушу вирішувати сам…” Врешті-решт відважившись відімкнути скриньку, Чарлі побачив діамантові прикраси. Там були: чудовий перстень; корона, розцяцькована, неначе камінчиками, великими діамантами; красива діадема; дивний медальйон, на якому діамантами …
Пройшовши ще багато миль, Одді і Чарлі нарешті побачили в одній зі стін маленькі дверцята. – Мабуть, це і є таємний сховок, – прошепотів Чарлі радісно. Відчинивши дверцята, ґноми побачили старовинну магічну книгу. Коли Чарлі обережно розгорнув її, перед ними з’явився дивний старець. Він незадоволено запитав: – Хто ви такі? Чого вам треба? Як ви …
Прокинувшись уранці, ґномик ніяк не міг зрозуміти: все, що з ним трапилося, сон чи реальність? До тями його привів голос Одді: – Як добре, Чарлі, що ти вже прокинувся… Іди вмиватися, потім поснідаємо – і до роботи… – Уже встаю… – сказав Чарлі й, зітхнувши, подумав: “Вона така сама ґномка, як я ґном. Значить, усе …
Через мить ґномик опинився на чудовій квітучій галявині. – Ти хто і що робиш тут, на моїй галявині? – почув він голос за спиною… Чарлі обернувся. Навпроти нього стояла… дівчинка-ґномка. – Я Чарлі, – відповів просто. – Перепрошую, а ти хто? – Мене звати Одді. А це – моя галявина… Зрозумів? – Зрозумів, дівчинко… – …
Настала золотиста осінь, і мешканці Лісу казкового дива почали готуватися до холодної, виснажливої зими. Одного разу тут промчала сильна буря, що накоїла багато шкоди лісовим мешканцям і дощенту зруйнувала маленький будиночок Чарлі. Ґномик плакав: – Буря все потрощила, наробила в лісі біди. А мені особливо. Замість моєї гарненької хатинки – лише руїни. Де ж я …
Минали дні за днями, чарівна пташка помалу одужувала. Чарлі дуже подружився з нею. Золотиста Зорена могла годинами розповідати про далекі подорожі та країни, в яких їй пощастило побувати. Чарлі уважно слухав пташку і уявляв, яким було б його життя то в тій, то в іншій країні. Він же ніколи не мандрував… Окрім власного лісу та …
Одного разу, ідучи з ранкової прогулянки, Чарлі наспівував свою улюблену пісеньку: Прогулянка зранку – То ніби зарядка, Хоча на стежині Не завжди все гладко. Он квіточка, бачу, Зігнула голівку; До неї озвуся Бадьоро і дзвінко: “Чому ти сумуєш? Прекрасний цей світ, Тебе обороню Від лиха і бід”. Щоб ти дарувала Красу нам свою У лісі …
На галявині великого лісу, що його називали чомусь Лісом казкового дива, жив собі маленький ґномик Чарлі. У нього було багато друзів. Це і ведмедик Ноа, і білочка Сінді, і зайчик Едді, і їжачок Ріно, і лисичка Елізабет. Усі вони любили Чарлі за доброту, щирість та вміння радіти й дарувати радість іншим. Усім їм ґномик допоміг …
Троль сидів у куточку сам-один, обхопивши руками коліна, читав решту дитячих листів до Санти і зрідка схлипував. – Ех! Стільки разів хотів написати листа з бажанням Санті… – зітхнуло Гиденя, коли до нього підійшли Рудий, його сім’я, Каті й Тафік. Дівчинка саме переписувалася в блокноті з дідусем. – Дідусь пропонує тобі стати його старшим помічником …
Цього Гидокус вже не міг стерпіти. Він зіщулився, забився в куток, щось бурмотів і відчайдушно затуляв вуха волохатими руками, щоб не чути радісних дитячих голосів і мелодії «Щедрика». Тафік вирішив долучитися й добити коротуна. Дістав зі стосу першого-ліпшого листа і почав голосно читати: – «Дорогий Святий Миколаю! Якщо ти отримав мого першого листа, в якому …