…погляд з боку
У Швеції, окрім гусей, водилося чимало всілякого птаства. Серед нього були добрі й лихі, тихенькі й галасливі, співочі й мовчазні, нічні й денні, строкаті й однобарвні, привітні й не дуже. Ворони, які мешкали там скрізь і всюди, належали до галасливих, однобарвних та не вельми привітних. А от добрі вони були чи лихі – хтозна. Начеб …
День минув пречудово. Гуси вирішили заночувати тут, а вранці рушити далі. Нільса захоплювало все на острові: стрімкі скелі, ліси, величний королівський замок, гомінкі сусідські табуни, безліч ягід і горіхів, які йому одне за одним носили гуси. Надвечір він раптом згадав, що Мартин не приніс йому жодних ласощів, та й самого гусака він не бачив. Хлопчик …
Табун летів і летів на північ. Нільсові не терпілося побувати нарешті в краях, звідки приходять морози, дмуть пронизливі вітри, де живуть північні олені та проводять літо дикі гуси. Але дорога була далека і гуси вже неабияк потомилися. Летіли мовчки, не перегукувались, лише коли-не-коли якась гуска розтуляла дзьоба й перепитувала, чи скоро вже острів. – То …
На світло-синьому небі висів серп, ніби підказуючи гусям, що треба вже шукати місце на ночівлю. Вже сутеніло, клинець летів ще високо в небі, коли Нільс угледів якісь велетенські камені, що блищали проти молодого місяця. «Ой, мамо рідна, – жахнувся він, – та це ж якесь величезне лускате чудовисько! Це його луска так виблискує! Куди це …
Минав час, гуси рушили далі, та незабаром їх спіткала несподіванка. Виявляється, вигнанець Смірре, не знайшовши ніде підхожого для полювання місця, вештався саме на тій околиці, де спинилися гуси. Одного ранку у високому синьому небі він примітив табун гусей. Цей клинець він упізнав одразу, бо в ньому летів угодований білий гусак. Ох, як він ненавидів цей …
Після свята табун знову рушив на північ, до Лапландії. Поки гуси були біля замку та на горі Куллаберг, стояла гарна весняна погода, та в дорозі кинулась за ними навздогін темно-синя грозова хмара. Ось блиснуло, загриміло, й велетенські краплини залопотіли по гусячих спинах. Нільс, увесь мокрий, тремтів на Мартинові, час від часу притискаючись до свого товариша, …
…За три дні світанок почався по-особливому. Під кінець ночі Нільсові не спалося і він пильно спостерігав за небом: воно то блідло, наче злякавшись, то червоніло, немов від сорому, то синіло, мовби суплячись на когось. А насправді то загорявся новий-новісінький день, віщуючи щось незвичайне. Коли з-за обрію виткнулися перші промені сонця, у гущавині лісу заспівав хор, …
Пригоду з сірими щурами, вигнаними із замку, сороки рознесли по всій Швеції. Отож про хлопчика тепер знали всі – від пустотливих горобців до свійської худоби. А оскільки за два дні мало відбутися велике весняне свято на горі Куллаберг, то про це гомоніли вдвічі частіше. Коли хтось із лісових чи гірських мешканців уточнював час проведення свята, …
Ось і лелече гніздо. Воно наче й величеньке, а сісти не було де. Посередині не сидів, а стояв пан Ермен (бо ж так більше вільного місця), біля його ніг – пара сов, кіт Приблуда, на краєчку гнізда – підсліпуватий пугач. А знизу, нашорошивши вуха, звисали догори ногами кажани, аби займати менше місця всередині. От і …
А гуси летіли й летіли. Пережита нещодавно пригода з Мартином ніби додала табунові сил, аби летіти якнайдалі від людських поселень. А ще ця пригода додала їм поваги до малого Нільса. Ще б пак – це ж він утретє рятує комусь життя. Тому щоразу на перепочинку Акка знаходила для хлопця то якусь невелику рибинку, то ягоди …