…погляд з боку
Але де ж весь цей час була її мати, єгипетська принцеса? Вона досі спала в зеленій твані Дикого болота, оповита очеретом та білими лілеями. Їй снилися то вільховий пень, то єгипетська піраміда. Пень був увесь помережаний старовинними ієрогліфами і схожий був радше на єгипетську мумію. Потім він заворушився, простягнув до неї довгі зелені руки – …
Жаба довго сиділа у своєму кутку, лише зрідка тяжко зітхаючи. У замку вікінга всі вже поснули, свічки давно загасили, тільки в круглому вогнищі бенкетної зали ще жевріло вугілля. Враз жаба підвелася на всіх чотирьох перетинчастих лапах, прислухалася до тиші й застрибала до дверей. Вона звелася на задні кінцівки, тихенько підняла клямку, відхилила двері й подалася …
У замку вікінга біля Дикого болота, куди щовесни прилітали лелеки, все не могли намилуватися маленькою дівчинкою. Вікінгова дружина подбала, щоб ніхто не бачив її вночі, коли названа дочка оберталася на бридку жабу. А вдень вона була просто чарівна. Назвали дівчинку Хельґою. Звичайно, це ім’я було надто ніжним для її дикої вдачі. Минали місяці, минали роки. …
Тим часом настали холодні, сльотаві осінні дні. Туман, «беззубий дід», як його називають, обгриз листочки та й приліг спочити на вересових пустищах і на голих кущах. У повітрі запурхали безпері пташки – сніжинки. От-от постукає у ворота зима. Лелечі гнізда зайняли горобці й галасливо почали пересуджувати колишніх господарів. А де ж наші знайомі лелеки зі …
Минуло скількись там часу. І ось одного прегарного ранку, коли лелека пролітав над Диким болотом, він побачив на воді білу лілею на довгій зеленій стеблині, а в ній, ніби в колисочці, крихітну дівчинку. Вона, як дві краплі води, скидалася на єгипетську принцесу. Лелека навіть подумав: «Невже це принцеса, яка знову стала маленькою?» Але, розміркувавши гаразд, …
Яких тільки казок не розповідають своїм дітям лелеки – і всі вони про болота та про трясовини. Малятам – казки простіші, пташенятам, які вбилися в пір’я, – вигадливіші. Малятам досить сказати «ф’юіть-ф’юіть-тю-тю-тю-тю-тю!» – вони й тому будуть раді. А тямущим пташенятам подавай казку і про сім’ю, і про їхню болотяну рідню. Одну з таких казок …
Цілий рік прожив Маттіас вдома без горя й турбот. А навесні, тільки-но минули зимові бурі, він знову спорядив свій човен і вийшов у море. Одразу ж над його вітрилом закружляв ворон. Ворон тричі хрипко крикнув і полетів, вказуючи Маттіасу шлях до берегів Ут-Рьоста… Біля причалу дивного острова вже стояв напоготові корабель. Маттіас ніколи не бачив …
Маттіас переступив через поріг, та так і застиг на місці від подиву. У житті не бачив він одразу стільки всякої їжі. Стіл аж ломився під вагою мисок, тарілок, горщиків, глечиків. І чого тільки в них не було! І смажене, і варене, і солоне, і копчене, і сир, і сметана, і вершки, і паштет, і ціла …
Буває так, що рибалки північної Норвегії, повернувшись з моря додому, знаходять то прилиплі до керма хлібні колосся, то ячмінні зерна в шлунку у виловленої риби. Тоді вони знають, що їхні човни проходили повз чарівні острови, про які співається в старих дідівських піснях. Сонце світить там яскравіше, ніж тут, луки там зеленіші, поля більш родючі, а …
Отож увечері, коли Еспен привів до палацу табун зайців, король оголосив про свій вирок: сьогодні пастуха скарають на смерть. – Де ж ваша правда? – здивувався Еспен. – Я випасав ваших зайців, жодного не згубив, то чому ж я заслужив на таку кару?! Ви ж обіцяли віддати за мене свою дочку! – Та не мели …