…погляд з боку
Троль сидів у куточку сам-один, обхопивши руками коліна, читав решту дитячих листів до Санти і зрідка схлипував. – Ех! Стільки разів хотів написати листа з бажанням Санті… – зітхнуло Гиденя, коли до нього підійшли Рудий, його сім’я, Каті й Тафік. Дівчинка саме переписувалася в блокноті з дідусем. – Дідусь пропонує тобі стати його старшим помічником …
Цього Гидокус вже не міг стерпіти. Він зіщулився, забився в куток, щось бурмотів і відчайдушно затуляв вуха волохатими руками, щоб не чути радісних дитячих голосів і мелодії «Щедрика». Тафік вирішив долучитися й добити коротуна. Дістав зі стосу першого-ліпшого листа і почав голосно читати: – «Дорогий Святий Миколаю! Якщо ти отримав мого першого листа, в якому …
Слідом за Тафіком у кафе забігли Левко, Каті і, звичайно, Рудий, який давно розгадав підступні наміри злого троля і поділився з друзями своїм планом. Тож Каті одразу почала грати на скрипці «Щедрика». Єлизавета Степанівна – частувати діточок своїм (тобто Ліліїним) чудодійним супом з термоса. А Левко звернувся до дітей зі словами, які, звісно, підказав йому …
«Збираймося і йдемо до парку, там на нас чекають Левко і Тафік. Настав час діяти!» – В який ще парк, котику? Я саме чудодійний супчик приготувала за рецептом Лілії. Може, поїмо? – бідкалася Лізі. «Наливай у термос і бери із собою. Усе із собою – суп, скрипку!.. Збирайся, Каті. Тільки… підбери щось із Ліліїного гардеробу …
– Кому ще морозива? Хто хоче кока-коли чи соку? – підлещувався до дітей хитрий троль, майстерно ховаючи заросле шерстю обличчя під маскою блазня. Діти вже втомилися від ігор, з’їли забагато шкідливої їжі і, звісно, стали бешкетувати. Та ще й злий троль єхидно дражнив дітей: – Що, Софо, твоя мама про тебе забулася?.. Вона покинула тебе …
– Ну що ж, мої любі Рудий і Каті! Поки Левко з Тафіком повернуться, приготуємо щось смачненьке! – запропонувала Лізі. – Як ви можете думати про їжу? Стільки людей у небезпеці! Мрії в небезпеці! Світ за крок від катастрофи! – не стрималася Каті й мало не заплакала від відчаю. – Я стільки зусиль доклала, щоб …
– Тобі не холодно надворі взимку, ти ж наче теплолюбна пташка? – запитав у Тафіка Левко, бредучи холодними вулицями. Так дивно було йти прикрашеним безлюдним містом. «Теплолюбна, але незвичайна. Помічник головного чарівника світу мусить і сам бути трохи чарівником, – захекався від поривів вітру папуга. – Стій, давай відпочинемо». І вони зупинилися на літній терасі …
– Тато неодмінно повернувся б по свою скрипку, а мама завжди попереджає, коли затримується! – тільки й примовляв Левко. Хлопчик так швидко повернувся зі школи, що Рудий не встиг добре обдумати, що відбувається. Але в тому, що щось таки відбувається, котик не сумнівався. І те щось – дивне і лихе. Бо чому тоді в Левковій …
Дорослі розійшлися по роботах, Левко побіг до школи, Каті й Тафік пішли відсипатися, а Рудий залишився хазяйнувати і… думати. «Що ж їм потрібно, цьому тролю і його посіпакам? Ну не отримає Левко роликів. Ну не потрапить на роледром на день народження до однокласниці – дівчинки, якій він дуже симпатизує. А святкування заплановано якраз на День …
Тато Нільс цієї ночі спав тривожно. Уві сні йому верзлося казна-що. А коли він розплющив очі, то не відразу й зрозумів, що прокинувся, бо біля ліжка стояла та сама дівчинка, яка снилася йому всю ніч. – Ти хто? Як-к-к тут оп-п-пинилася? – затинаючись, ледве вимовив тато Нільс. – Я Каті, я сонопортувалася. Ну тобто перенеслась …