…погляд з боку
Якось під час вечері Жигі-Жигі раптом припинила їсти і сказала: – Не знаю, як ви, а я тепер їстиму лише з тюбиків. Тато відкинув убік виделку, взяв гітару і заспівав: Земля в ілюмінаторі, Земля в ілюмінаторі, Земля в ілюмінаторі видна… Мама розгубилася: – Де ж я тобі дістану цю їжу в тюбиках? – Не знаю, …
Тато трохи помилився. Підготовка до польоту йшла не під час занять у школі, а після. Щоправда, вчителі, дізнавшись про моє завдання державного значення, робили мені деякі поблажки. Проте все одно вчитися стало важко. Жигі-Жигі на час підготовки оселилася в нас вдома, чому ми всі надзвичайно раділи. Одразу після школи я вирушив у зіркове містечко. Там …
Тато прийшов з роботи веселий, а я зі школи – не дуже. Тато скакав і повискував, сміявся і плакав. І коли я вже зовсім вирішив був, що психічний стан батька зробився непридатним, він прошепотів: – СЕНСАЦІЯ! – Чого? – про всяк випадок теж пошепки перепитав я. Тато взяв себе в руки, витер останню сльозу й …
Ми ковзали, ковзали, ковзали. Здавалося, кінця-краю нема цьому ковзанню. Ах,такі б льодові гірки та й у Київ! Нарешті ми зупинилися. Перед нами були два тунелі. І все. Що робити? Кочерябов, наприклад, заплакав. А ми подивилися на Кочерябова і заплакали теж. Міхільсон звів крила, щоб утерти сльози. З-під його лівого крила випала книжка, що її подарували …
Ми сиділи біля електричного каміна, що не грів (аби не розтопити Антарктиду!), і обговорювали екскурсію. Аж ось Жигі-Жигі підвелася зі свого місця й сказала: – А тепер я прочитаю вам власного вірша. Він називається «Про крижинку». І почала читати: Ми дивились крізь крижинку, Крізь крижинку на зірки. Випала вона із крилець, Як тепер її знайти? …
Антарктида – це таке здоровезне поле (ну і пагорби, звичайно, різні є). Здо-ро-вез-не поле! Біле. Такий великий шматок сала без прожилок. Ну а якщо на цьому шматку щось чорніє, то це, певно, якийсь пінгвін, який тиняється без діла. Чи по ділу. А коли щось червоніє, то це сигнальний прапорець учених із експедиції, які пообіцяли нам …
Мої пошуки щасливо закінчилися Я й десяти кроків не встиг зробити, як зустрів пінгвіна. Він ніс три банани. – А ми чекаємо-чекаємо на тебе, – уїдливо сказав я. – Що, ВОНА вже в юрті? – жахнувся Міхільсон. – В юрті, в юрті, – відповів я і кинувся за ним досередини. «Об’єкт» Минуло кілька днів. У …
Міхільсон жив у невеликій крижаній юрті – так у них там називаються будинки. Поруч із юртою знаходився парник, де працьовитий пінгвін вирощував помідори і зберігав цілу тонну бананів. Усередині юрти було тісно, але затишно. Утрьох жити можна. Як то кажуть, тісно, та зате тепло! На столі вже стояли три порції морозива і три великі помідори. …
Вітаю, Ваню, дорогий мій друже! Шле привіт тобі з Антарктиди пінгвін Міхільсон. Пишу і подумки ллю сльози! Цього разу я не зможу приїхати до тебе на гостину на твої зимові канікули. Цього разу в мене немає грошей на квитки, тому що всі свої гроші я витратив на придбання бананів для моєї племінниці. Ти ще не …
Зимові канікули добігли кінця. Я вже кілька днів ходжу до школи. Сьогодні на великій перерві, коли прийшов Міхільсон і приніс мені сніданок, ми побачили Кочерябова, який сидів у коридорі біля вікна з великим слоїком сметани. Сметану Сашко їв великою столовою ложкою. Ми підійшли до Кочерябова і поцікавилися: – Що це ти, Сашко, робиш? А він …