…погляд з боку
в якому Здригбург знову опиняється в облозі, а Родріго Розбийголова хоч-не-хоч виходить у світ З першими променями четвергового ранку тато та мама Дік вирушили на пошуки свого впертого сина Малюка. Вони залишили вагончик – будинок на чотирьох колесах з яскраво розмальованими стінами та написом «Ляльковий театр тата Діка» – на розбитій дорозі на краю Страхолісу. …
в якому лицар-розбійник Родріго Розбийголова ледь не знаходить зброєносця Однак лицар-розбійник Родріго Розбийголова нікуди не поїхав. Він узагалі нікуди не їздив і ніколи не виходив у справах. Ні, він був удома й чудово чув стукіт. Але за будь-яку ціну не хотів відчиняти. Насправді Родріго Розбийголова цілковито відрізнявся від того образу, в який вірили люди. Він …
в якому Малюк осаджує Здригбург У той час, як далеко-далеко на сільській дорозі тато й мама Дік сиділи у своєму вагончику, пили чай та непокоїлися за свою дитину, Малюк продирався крізь найгустіші лісові нетрі. Тоді на землі ще існували справжні первісні ліси з тисячолітніми деревами, з ярами, куди ніколи не ступала нога людини, з ліанами …
в якому бракує головного героя – і це геть несподівано Посеред темного середньовіччя, у середу, та ще й у середині ночі, сільською дорогою з вибоїнами й калюжами гуркотів та вихитувався високий, схожий на коробку вагончик, запряжений трьома ослами. Бушувала негода, блискавка й грім змінювали одне одного так швидко, що годі було зрозуміти, який грім належав …
До барлогу від тернівника шлях неблизький – тим паче для коротких їжакових лапок. Тричі їжак Петро мусив згортатися в клубок, закочуватися в кущі й ховатися в листі – спершу на великих, нашвидкуруч збитих із гілляччя ношах несли ведмедя Дмитра, зі шкури якого, пробитої в багатьох місцях, мляво сочилася кров, а сам він важко дихав; тоді …
…Зранку їжака Петра розбудило далеке неясне гудіння. Після вчорашніх хвилювань спав він дуже чутливо, тривожно, часто прокидався. Снилися якісь слизькі холодні жахи. Гудіння спершу теж ніби виринуло з такого жаху, але ставало все ближчим – і страшний сон плавно переходив у страшну яву. Так гудуть лише оті блискучі рухомі коробки, на яких пересуваються люди. Автомобілі …
Поговорити з вовком Мелетієм їжак Петро вирішив наступного ранку. Зазвичай учитель приходив до школи першим, і доки посходяться учні, був час для короткої бесіди. Заводити довші балачки заєць Микола не радив – надто вже вовк хитрий і непередбачуваний. Але сталося не так, як гадалося: Петро прийшов до школи ще на зорі й довго чекав, заховавшись …
…За кілька наступних днів їжак Петро став лісовою знаменитістю. Це ж треба, такого ще ніколи не було! Ця новина затьмарила навіть пограбування барлогу. Справжня сенсація: їжак перейшов у школу для хижих звірів! Отаке миршаве, хирляве, колюче – і собі туди ж… «Вискочка! Нахаба! Кого він із себе корчить? Хижака?! Ну, нічого – там йому швидко …
Брехати, ясна річ, не можна – але що мав робити їжак Петро, коли йшлося про життя його друга, який до того ж не раз рятував життя йому?.. Звісно, він сказав вовкові неправду про сусідове бажання міґрувати на південь, де краща горобина, – однак сам тепер був майже певен у тому, що в мед ведмедівни Альони …
– Ану стій, хлопче! – раптом гаркнув хтось йому просто у вухо. З переляку їжак Петро підстрибнув і миттю скрутився в клубок. – Ха-ха-ха-ха, – зареготав голос. – Не бійся! Я не голодний, їсти тебе не буду. Якби хотів, то давно б уже відкусив твого безпечного довгого носика. Ха-ха-ха! Вилазь! Поговорити треба. Ага, це вовк …