Категорії «Дитяча сторінка»

Мені не вірять

Перш ніж завести мотор, Адам зняв із голови водійський кашкет і вдягнув спортивну кепку. На випадок, якщо мама й тато вийдуть із будинку нам назустріч. У мами була звичка визирати на вулицю з-за штор. – Треба все продумати, – підморгнув Адам. У моїй голові крутилося кілька думок водночас. По-перше: як зробити так, щоб дідусь навчився …

Повернення до лікарні

Ронні-Адам чекав нас на пристані. На ньому був водійський кашкет. – Привіт, старий! – мовив Адам і приклав милицю до милиці. – Тьху на тебе, хлопче! – відповів дідусь. Було помітно, що вони вподобали один одного. Ми допомогли дідусеві вмоститися на передньому сидінні. Я всівся позаду, поклавши милиці поруч, а сумку під голову. Втеча мене …

Чи можна брехати?

Коли ми проминали будинок, що бовванів на гребені Скелі, я задер голову й подивився на балкон. Але бабуня там не стояла і не махала рукою. Вона завжди не любила, коли хтось від’їздив. Я прихилився головою дідусеві до плеча й подумав: це ще не кінець! Мені, скажімо, було цікаво, що нам сказати в лікарні, аби медсестри …

Бабунина фотографія

ДІДУСЯ НІДЕ НЕ БУЛО! Увечері я допоміг йому спершу сходити в нужник, а потім лягти в ліжко. Йому довелося спати в одязі, бо важко було з нього щось зняти. Коли він заснув, я сидів і дивився малюнки в бабуниній Біблії, аж поки стало хилити в сон. Я прокинувся рано, бо захотілося до вітру. Вибігаючи надвір, …

Брусничне варення

Дідусь мусив довго сидіти на стільці в кухні й відхекуватися. – Пора тобі братися за діло, – засопів він. У кухонному ящику лежали дрова, березова кора і хтозна-колишні газети. Я відчинив дверцята, запхнув усе, що там було, у грубу, і воно зайнялося з першої спроби. Навіть не задиміло. Потім я побіг до колонки й накачав …

Подорож пароплавом

– Ти бачиш? – спитав дідусь. Він сидів спиною до жовтогарячих металевих дверей машинного відділення. Я їх трішечки відчинив, хоч там було написано «Стороннім вхід заборонено». Лише для того, щоб до нього долинав гул мотора і він відчував звідти тепло та вдихав у себе манливий запах пального. Дідусь дивився у вікно на острови, повз які …

Дідусь на волі

Коли ми прийшли, дідусь уже приготувався їхати. Поголений, одягнений у темний костюм, при краватці і в пальті. У нього був вигляд дитини, яка мала йти в гості і її змусили вбратися в ненависний їй святковий одяг. На ліжко сперті милиці. – Тепер він ваш, – сказала медсестра, що зайшла з нами до палати. Дідусь побачив …

План у дії

О дев’ятій я вже повністю був зібраний. Тато дав мені свою дорожню сумку. Я поклав у неї футбольний одяг, кілька запасних трусів, свою синю піжаму, рушник, мило, зубну щітку і маленький тюбик зубної пасти, яку татові дала одна фірма для рекламування. Алюмінієву каструлю з маминими котлетами я поклав у свій наплічник. Їх вийшло дуже багато. …

План втечі

План був такий: мені треба наступної суботи приїхати до лікарні. Надворі має чекати таксі. Гроші на нього мені дав дідусь. Я мав «послати тата до дідька», щоб він не поїхав зі мною. А ще мені треба було придумати вагому причину відлучитися з дому. Можливо, з ночівлею. Останнє було найпростіше. Прийшовши додому, я вийняв із сумки …

У діда в лікарні

Мій славний дідусь саме натискав на кнопку виклику, що висіла в нього над ліжком. Він не відпускав її, аж поки прийшла медсестра. – Що ще? – процідила вона крізь зуби. Медсестра була роздратована. Ще б пак! Дідусь натискав на кнопку виклику весь час. Через те, що нудьгував. Аби подражнитися. Бо не мав більше чого робити. …