…погляд з боку
У вівторок вранці Зіркер, як завжди, працював в аптеці. Макс пішов до школи. Зіркер обслуговував клієнтів, складав рецепти, витирав пилюку з тюбиків із зубною пастою у вітрині, сортував пачки з чаєм, розставляючи їх за кольором. Перед обідом він замкнув аптеку й хотів уже піднятися нагору, щоб витягти з холодильника вчорашній обід і запхати його в …
Понеділок почався геть кепсько. Спочатку я майже на годину спізнився до школи. Ми з татом знали, що в неділю о третій годині ночі треба перевести годинники, у зв’язку з переходом на літній час. Тато відразу ж уранці перекрутив велику стрілку аптечного годинника. Але про мій будильник він забув. Коли той, як завжди, продзвонив о шостій …
Приїхав пан Едґар, знову припаркував свій трактор у недозволеному місці, ввалився в аптеку й накинувся на Зіркера: – Мусиш мені допомогти. Так далі не можна. Урожай щоразу гірший, трава не росте, не кажучи вже про картоплю. Салат пожерли слимаки, а цибулю, яку я посадив, просто годі знайти. А я ж накреслив собі досить точний план …
Пан Едґар і Зіркер, батько Макса, приятелювали. Вони були знайомі ще зі школи. Пан Едґар був найкращим математиком у класі і завжди допомагав Зіркерові робити домашні завдання з алгебри й геометрії. За це Зіркер малював йому малюнки на уроках образотворчого мистецтва. У Зіркера було “відмінно” з малювання, і він не мав рівних у змішуванні фарб. …
Якби тоді до тата в аптеку не прийшла та старенька бабуся, ми не зазнали б усіх отих наших клопотів. І Едґарових теж. Це можна зрозуміти так, ніби ми мали не лише наші клопоти, а ще й Едґарові. Але я, звісно, не це мав на увазі. Хоч Едґара з його безперервними вимірюваннями, графіками й таблицями нелегко …
Решту історії про нашу подорож додому можна розповісти дуже швидко. Нове помешкання нас цілком задовольнило. Усередині просторої мушлі широка спина слимака виявилася винятково зручною для того, щоб на ній сидіти й лежати, навіть краще, ніж диван, якщо ви вже пристосувалися до того, що вона вогка й липка на дотик. Він попросив нас невдовзі після того, …
Ну що ж, можете собі уявити, як ми всі зраділи, коли наступного ранку Лікар, проговоривши всю ніч із слимаком, повідомив нас, що вирішив узяти собі вихідні. Міський Глашатай відразу ж прокричав указ про те, що Його Величність їде за місто на природу на семиденний відпочинок, але що під час його відсутності палац і всі урядові …
З того, як Полінезія говорила, я припустив, що ідея вихідних була частиною її плану. Лікар так нічого й не відповів, і ми йшли до міста мовчки. Я, однак, міг бачити, що її слова справили на нього враження. Після вечері він зник із палацу, не сказавши, куди йде, – а такого доти він ніколи не робив. …
Отож Лікар Дуліттл, з короною на голові, сів на берег і став чекати. І протягом цілої години дельфіни то припливали, то відпливали, щоразу приносячи різні види морських мешканців із глибини, щоб побачити, чи зможуть вони допомогти. Вони познаходили чимало цікавих істот. Проте схоже було, що дуже мало хто знає мову молюсків, окрім самих молюсків. А …
Тривалий час після того Засідання Кабінету, про яке я вам щойно розповів, ми нічого більше не питали Лікаря про повернення додому. Життя на Мавпопавучому острові йшло собі далі, місяць за місяцем, у трудах і розвагах. Зима з Різдвяними святами настала й минула, і літо знову повернулося до нас, не встигли ми й схаменутися. З плином …