…погляд з боку
Агнес вибралася з полону швидко і непомітно. Чесно кажучи, їй було трохи страшно за межами королівського палацу. Вона не знала міста, бо коли й потрапляла туди, то лиш у супроводі старших, а отже, особливо не переймалася запам’ятовуванням вулиць. Тепер же дівчинці довелося самотужки шукати будівлю таємної поліції, в якій і мав би зараз перебувати генерал-капітан …
Щойно Гадайко побіг до принцеси, у літній будиночок до Арніки зайшло двоє похмурих типів у чорних окулярах. – Пані Ахвельд, пройдімо з нами, – сухо кинув один із прибульців. – А що сталося? – поцікавилася Арніка. – Справи державної ваги. До речі, де ваша донька? – Не знаю – десь бігає, – розвела руками Арніка. …
Агнес забігла до батькового кабінету, коли рівно о дев’ятій змінився охоронець. Попередній їй страшенно не подобався. – Тату, у мене до тебе є серйозна розмова, – сказала Агнес. – Слухаю уважно, – спробував усміхнутися король, але нараз пригадав, що пляшечки сміху під руками нема. – Мені твої міністри не подобаються. Вони шахраї і брехуни. – …
Король Білонерії Брайдокс XIII сьогодні зважився на великий подвиг: він сидів у своєму робочому кабінеті й переглядав товстелезні папки звітів усіх департаментів. Звіт департаменту охорони здоров’я насамперед зацікавив його величність. Міністр писав, що кількість померлих за минулий місяць не більша, ніж у попередньому. Брайдокс може б і повірив у це, якби не був сьогодні особливо …
Увечері Гадайко відчув легку втому. Він розповів Арніці про день, проведений із принцесою. То була видатна з усіх поглядів принцеса. Вона так заганяла оранжеву подружку, що та вже й не рада була своїй удачі. Вони цілий день лазили по деревах, робили луки і стріляли тупими стрілами по королівських охоронцях. Окрім того, слідкували за міністрами і …
Марко знову їхав на спецпоїзді, та цього разу він вирішив залізти на його дах. Контейнерів було не так багато, але більшість із них пофарбовані чорною фарбою. Розвідник вирішив перевірити всі контейнери, сподіваючись озброїтися фільтруючою маскою на місці. Але не так сталося, як гадалося: плащ-невидимку можна було навіть не одягати, бо після першого Маркового проникнення на …
Зранку першою зірвалася Комета, яка заночувала на конспіративній квартирі. Причин для цього в неї було більш ніж достатньо: розібратися з Гадайковим гардеробом і зачіскою Арніка не бралася. Марко участі в підготовці до святкового виходу не брав, адже ще на світанку вибрався на склад сміховідходів. Не будемо описувати усієї ранкової метушні, бо хто не збирався на …
Такої втечі, якщо це можна було назвати втечею, Марко не пригадував уже давно. Наглядачі, отримавши свої дози, не стали дожидати ночі, а ще на світанку просто відчинили двері в’язниці й усамітнилися, щоб перевірити якість товару. Тож Марко, Дубай і Гатило залишали тюремне подвір’я прогулянковим кроком. Дубай навіть зупинився на виході й зітхнув. – Прощавай, проклятий …
Кіпр Номен мав багато клопотів: зробити Арніці фальшиві документи, передати півтори сотні доз сміху начальникові в’язниці, відправити на батьківщину повідомлення. Що стосується документів, то в цьому йому допомогла Комета. Паспорт для Арніки вони виготовили за якихось дві години. Щойно проблему з документами було вирішено, Кіпр одягнув на обличчя спеціальну маску, що робила його набагато старішим …
Гадайкові було нудно сидіти й чекати. І хоч як він не кріпився, проте терпіння йому не вистачило навіть на добу. Після обіду, коли господиня займалася своїми справами, він тихенько вислизнув за ворота і попрямував до міста. Окрім природної непосидючості, що вигнала Гадайка в дорогу, невидимий батіжок страху змушував прискорювати крок. Хлопчина боявся, що про нього …