…погляд з боку
Глибокої літньої ночі, коли вся квартира спала міцним сном, Гоша вибрався з комірчини і поїхав довгим коридором до великої кімнати, де щоночі вони зустрічалися з дідком-Пиловичком, аби до світанку працювати, старанно розпорошуючи пил по підлозі. Їхав він не поспішаючи, прислухаючись до нічних таємничих звуків, які долітали з вулиці, й до інших, зовсім не таємничих, які …
Одного ранку в комірчину до Гоші зазирнув хазяйський син Вова. – Гошо! – сказав він. – Мама попросила, щоб ти прибрав на кухні! – Добре, – спросоння пообіцяв пилососик. Цього ранку Гоша був дуже сонний, адже майже до світанку балакав із Діркою-В-Стелі. Говорили вони про зірки та літаки, і Дірка навіть показала Гоші один маленький …
Минула ніч, і на ранок до тата-пилососа, який відпочивав на балконі, підійшов хазяйський син Вова. У руках він тримав пляшечку з машинним мастилом і дуже довгу викрутку. Тато зрадів, побачивши машинне мастило, але тут же злякано насупився, помітивши в руках у хлопчика ще й інструмент для відгвинчування і відкручування. Після першого у своєму житті ремонту …
Одного разу в четвер тато-пилосос зазирнув до комірчини і, відшукавши поглядом Гошу, сказав: – Давай виїжджай! Із тобою господарі хочуть познайомитися! Голос у тата був сумний. Гоша виїхав із комірчини й зачинив за собою двері. – Їдьмо… – мовив тато і, не поспішаючи, розвернувся. – Тату, а ти чого такий сумний?! – запитав Гоша. – …
Великий настінний годинник лунко відбив північ, і з комірчини, намагаючись не шуміти, виїхав пилососик Гоша. Прислухавшись і озирнувшись навсібіч, він поїхав до великої кімнати, де щоночі на нього чекав дідок-Пиловичок. – Привіт! – зрадів Пиловичок, побачивши свого друга. – Як справи? – Добре! – відповів Гоша. – Мене сьогодні господарі знову похвалили за відмінне прибирання. …
В одній великій квартирі, що складалася з безлічі кімнат і закутків, жив-був пилососик Гоша. Він був ще маленький, і займатися прибиранням йому не дозволяли. По кілька разів на день Гоша губився у квартирі, й господарям коштувало багатьох зусиль, щоб відшукати і повернути його на місце – до комори, де окрім нього жили швабра, дві сестрички …
Наступного ранку Васько і Рудько вирушили політати над полями. Сонце недавно зійшло, і його ранні промені ласкаво лоскотали кошеня і цуценя. В яскраво-синьому небі літав один-єдиний птах, він кружляв високо-високо над землею. – Дивись, як красиво літає! – цуцик задер морду догори. – Так… – зітхнув Васько. – Я теж пробував високо злетіти, але там …
Наступного ранку кошенята зібралися на кішкодромі та з нетерпінням очікували пугача Пилипка. Учитель обіцяв, що Пилипко проведе з ними урок щодо далеких перельотів, а Пилипка учні полюбили. Вони добре пам’ятали нічні польоти з піснями та галасом і зараз були налаштовані на щось веселе та смішне. Нарешті Пилипко з’явився. Він ліниво опустився на галявину, позіхнув. – …
Після нічних польотів Васько прилетів до Киселівки задоволений і радісний. Рудько сидів у будці й сумно гриз кістку. – Привіт! – крикнув Васько. – Ну привіт, – невесело відповів Рудько. – Ти чого? – запитав котик, побачивши, що друг не в гуморі. – Приземлятися не виходить. Весь час на спину падаю, – поскаржився цуцик. – …
Увечері в гості до вчителя прийшов Васько Прасків. – Заходь-заходь! – зрадів несподіваному гостю кіт Орленько. – Зараз молочка вип’ємо! Вони сіли за стіл. Орленько запалив свічку. Її полум’я освітило і стару ковану скриню, що стояла попід стіною, і годинник із зозулею, котра виглянула на шум, і самого вчителя, який тримав у лапах глечик молока. …