…погляд з боку
Якось запросили мене на гостину до одного графа. Усі чоловіки зібралися на подвір’ї, аби подивитися нового коня. А я насолоджувався товариством вельможних пані та розкішним частуванням. Аж тут надворі зчинився гармидер і залунали крики по допомогу. Я прожогом кинувся сходами вниз й ось що вгледів. Необ’їжджений молодий кінь зірвався з припони і, зваливши з ніг …
Ох і хортиця ж у мене була: дивина, а не собака! Я залюбки розповів би вам про всі її подвиги на полюванні, проте, на жаль, і сам не все знаю. Чого ж так, спитаєте ви? Тому що моя хортиця частенько ходила на полювання сама, без мене. А розповідати про свої походеньки ой як не любила, …
Отож у мене був хірт, а точніше кажучи, хортиця. Одного разу вона сполохала величенького прудконогого зайця і погнала до лісу. Вони так швидко дременули, що невдовзі зникли з очей. Оце так напасть! Що ж його робити? Де їх шукати? Аж ось я почув гавкіт, наче гавкало ціле збіговисько собак, проте якось лагідно, аж за душу …
Колись у мене був пес, з яким я міг полювати і вдень, і вночі. Коли сутеніло, я вішав йому на хвоста ліхтар і полював навіть краще, ніж удень. Одного разу він допоміг мені розгадати дивовижну загадку. Кілька днів поспіль ганявся я за надзвичайно жвавим зайцем, та все марно. Мій пес гасав навзаводи і так натомився …
Я вже казав вам, що таланить сміливцям? Отож іще раз нагадую: сміливцям точно щастить! Тим паче коли маєш чудового мисливського пса, гарного коня й рушницю (а що іще треба мисливцю!). Якось погожої днини я вирушив на лови. Мій мисливський пес хутко надибав зграйку натоптаних куріпок. Він уже було закляк перед ними стовпчиком, очікуючи моєї команди …
Мабуть, така вже моя доля, що найдикіші та найнебезпечніші звірі чигали на мене саме тоді, коли я геть беззахисний. Якось узимку на полюванні я перезаряджав рушницю. Коли це глядь – просто на мене суне щось буре і волохате та несамовито гарчить. Ой лишенько! Та це ж величезний ведмідь, якому серед зими, певно, закортіло підобідати. За …
Одного разу я повертався додому, добряче натомившись після полювання і вистрілявши геть усі набої. Я неквапом простував лісовою стежкою в найбезжурнішому гуморі. Мугикаючи собі під носа пісеньку, я смакував стиглі вишеньки і тішився із вдалих ловів. Аж гульк – де не взявся надзвичайно гарний олень. Він неквапно вийшов на галявину і, забувши гарні манери, зухвало …
Але на цьому мої пригоди зі свинячою родиною не скінчилися. Світ, як то кажуть, тісний. І сталося так, що я зустрів татуся маленького поросятка – я впізнав його за рильцем. Це був велетенський кабан з отаке-е-енними іклами. Певно, він перебував у кепському гуморі: ніздрі роздувалися, копита рили землю. Розлючений звір шалено кинувся до мене. Я, …
Сміливцям завжди таланить! Не вірите? Зараз я вам доведу. Якось я неквапом простував лісом, коли це на лісовій галявині угледів дике поросятко. Воно дріботіло у своїх поросячих справах, весело похрокуючи. За ним, наче прив’язана, чимчикувала опасиста дика свиня. Ви ж знаєте, я страх як люблю полювання і тому не міг проминути такої нагоди. Я прицілився …
Добре посмакувавши смаженими куріпками, я міркував собі: а чи не вполювати мені таким робом качечок на болоті? Ох і закортіло ж мені качатини! Не мізкуючи багато, я вхопив ноги в руки – і гайда на полювання. А треба сказати, що болото те було галасвіта, як то кажуть, за лісами, за долами й за широкими ланами. …