…погляд з боку
Тато прийшов з роботи веселий, а я зі школи – не дуже. Тато скакав і повискував, сміявся і плакав. І коли я вже зовсім вирішив був, що психічний стан батька зробився непридатним, він прошепотів: – СЕНСАЦІЯ! – Чого? – про всяк випадок теж пошепки перепитав я. Тато взяв себе в руки, витер останню сльозу й …
Ми ковзали, ковзали, ковзали. Здавалося, кінця-краю нема цьому ковзанню. Ах,такі б льодові гірки та й у Київ! Нарешті ми зупинилися. Перед нами були два тунелі. І все. Що робити? Кочерябов, наприклад, заплакав. А ми подивилися на Кочерябова і заплакали теж. Міхільсон звів крила, щоб утерти сльози. З-під його лівого крила випала книжка, що її подарували …
Ми сиділи біля електричного каміна, що не грів (аби не розтопити Антарктиду!), і обговорювали екскурсію. Аж ось Жигі-Жигі підвелася зі свого місця й сказала: – А тепер я прочитаю вам власного вірша. Він називається «Про крижинку». І почала читати: Ми дивились крізь крижинку, Крізь крижинку на зірки. Випала вона із крилець, Як тепер її знайти? …
Антарктида – це таке здоровезне поле (ну і пагорби, звичайно, різні є). Здо-ро-вез-не поле! Біле. Такий великий шматок сала без прожилок. Ну а якщо на цьому шматку щось чорніє, то це, певно, якийсь пінгвін, який тиняється без діла. Чи по ділу. А коли щось червоніє, то це сигнальний прапорець учених із експедиції, які пообіцяли нам …
Мої пошуки щасливо закінчилися Я й десяти кроків не встиг зробити, як зустрів пінгвіна. Він ніс три банани. – А ми чекаємо-чекаємо на тебе, – уїдливо сказав я. – Що, ВОНА вже в юрті? – жахнувся Міхільсон. – В юрті, в юрті, – відповів я і кинувся за ним досередини. «Об’єкт» Минуло кілька днів. У …
Міхільсон жив у невеликій крижаній юрті – так у них там називаються будинки. Поруч із юртою знаходився парник, де працьовитий пінгвін вирощував помідори і зберігав цілу тонну бананів. Усередині юрти було тісно, але затишно. Утрьох жити можна. Як то кажуть, тісно, та зате тепло! На столі вже стояли три порції морозива і три великі помідори. …
Вітаю, Ваню, дорогий мій друже! Шле привіт тобі з Антарктиди пінгвін Міхільсон. Пишу і подумки ллю сльози! Цього разу я не зможу приїхати до тебе на гостину на твої зимові канікули. Цього разу в мене немає грошей на квитки, тому що всі свої гроші я витратив на придбання бананів для моєї племінниці. Ти ще не …
Зимові канікули добігли кінця. Я вже кілька днів ходжу до школи. Сьогодні на великій перерві, коли прийшов Міхільсон і приніс мені сніданок, ми побачили Кочерябова, який сидів у коридорі біля вікна з великим слоїком сметани. Сметану Сашко їв великою столовою ложкою. Ми підійшли до Кочерябова і поцікавилися: – Що це ти, Сашко, робиш? А він …
Коли одного ранку в саду перед нашим будинком вибухнув снаряд, я не здивувався (адже поруч військовий полігон!), але мені одразу стало сумно. Міхільсон поділяв мої почуття. Тепер вирва від вибуху залишиться аж до весни: ми не зможемо розрівняти замерзлу землю. Щоб заспокоїти мене, Міхільсон почав розповідати про те, як у них в Антарктиді люди хотіли …
Наступного дня я розповів татові по великому секрету таємницю про Міхільсонове віршування. Тато зрадів. Він сказав, що завтра його ансамбль матиме концерт і Міхільсон обов’язково теж повинен виступити. Я пішов потішити друга. Увечері мама й тато пили на кухні каву. Вони дуже полюбляють каву. Так от, поки мама з татом пили каву, ми з Міхільсоном …