…погляд з боку
Цього суботнього вечора Зіркер, як завжди, пішов у міський клуб, де відбувалися репетиції хору імені Франца Шуберта. Якби він знав, що за час його відсутності скоїться в підсобці його аптеки, він, певно, лишився б удома. Але тоді він не пережив би першого сюрпризу цього вечора. На відміну від другого, який чекав його трохи пізніше, перший …
Наступного дня ми з татом купили для Белло нашийник, шворку, вісім бляшанок і два пакети собачих харчів, вівсяні пластівці з висівками, собачу щітку, дві собачі миски (одну для їжі, другу для води) і книжку «Як виховувати собаку». Ще тато хотів купити кошик, але навіть найбільший з усіх, які продавались у цьому зоомагазині, був би для …
Пес був не проти того, щоб поїхати з нами: тільки-но я відчинив йому дверцята мікроавтобуса й гукнув: “Заходь! Заходь усередину!” він одразу ж заскочив туди. На зворотній дорозі він ще раз обтрусився. Причому досить ґрунтовно. – Краса! – вигукнув тато. Хоча це не дуже пасувало до ситуації, бо тепер наше авто всередині було таке самісіньке, …
Коли ми приїхали до пана Едґара, він вибіг нам назустріч і знаками показав татові, щоб той опустив шибку мікроавтобуса. Тато відчинив дверцята. – Що таке? – спитав він. Пан Едґар сказав: – Привіт, Зіркере. А, і Макс з тобою! Дуже приємно, що ви приїхали до мене в гості. Але не могли б ви здати на …
У вівторок вранці Зіркер, як завжди, працював в аптеці. Макс пішов до школи. Зіркер обслуговував клієнтів, складав рецепти, витирав пилюку з тюбиків із зубною пастою у вітрині, сортував пачки з чаєм, розставляючи їх за кольором. Перед обідом він замкнув аптеку й хотів уже піднятися нагору, щоб витягти з холодильника вчорашній обід і запхати його в …
Понеділок почався геть кепсько. Спочатку я майже на годину спізнився до школи. Ми з татом знали, що в неділю о третій годині ночі треба перевести годинники, у зв’язку з переходом на літній час. Тато відразу ж уранці перекрутив велику стрілку аптечного годинника. Але про мій будильник він забув. Коли той, як завжди, продзвонив о шостій …
Приїхав пан Едґар, знову припаркував свій трактор у недозволеному місці, ввалився в аптеку й накинувся на Зіркера: – Мусиш мені допомогти. Так далі не можна. Урожай щоразу гірший, трава не росте, не кажучи вже про картоплю. Салат пожерли слимаки, а цибулю, яку я посадив, просто годі знайти. А я ж накреслив собі досить точний план …
Пан Едґар і Зіркер, батько Макса, приятелювали. Вони були знайомі ще зі школи. Пан Едґар був найкращим математиком у класі і завжди допомагав Зіркерові робити домашні завдання з алгебри й геометрії. За це Зіркер малював йому малюнки на уроках образотворчого мистецтва. У Зіркера було “відмінно” з малювання, і він не мав рівних у змішуванні фарб. …
Якби тоді до тата в аптеку не прийшла та старенька бабуся, ми не зазнали б усіх отих наших клопотів. І Едґарових теж. Це можна зрозуміти так, ніби ми мали не лише наші клопоти, а ще й Едґарові. Але я, звісно, не це мав на увазі. Хоч Едґара з його безперервними вимірюваннями, графіками й таблицями нелегко …