…погляд з боку
Мама стала давати мені якусь іншу їжу. Хоча, на мою думку, це не є справжня їжа. Щось вельми дивне. Вони називають це «п’юре». П’юре з моркви, п’юре з горошку, п’юре з яблук, п’юре з картоплі, які розмазують мені по цілому обличчі, позаяк я не збираюся їсти жодного п’юре. Просто мій ротик ніяк не погоджується це …
Мої батьки бавляться у зовсім немудрі ігри. Особливо тато. Не можу вам сказати, який сенс має та забава, бо насправді таки немає жодного. Несподівано мене звідомляють, що я маю виглядати задоволеним і щасливим, а тоді тато хапає якесь маленьке чорне пуделко й підносить собі до носа. Потім на одну мить стає дуже ясно й пуделко …
Правду кажучи, існують речі значно смачніші за червону помаду моєї мами. Та, з іншого боку, сам-то я ніколи від неї не відмовлюся. Бо й справді, така помада може бути чудовою забавкою. І то не тільки тоді, коли я розмалюю нею ціле своє обличчя, – ні, нею ще можна помалювати ковдерку. І подушку. Гадаю, мало хто …
Ми з мамою започаткували новий цирковий номер. Не можу докладно пояснити, у чому його суть, але то забава! Час од часу мене садять на чомусь, що називається горщиком. Без підгузника й без трусиків. А потім кажуть, що треба зробити купку. «Ну, давай! Велика купа! Е! Е! Е!» Я сиджу і гигочу сам до себе, бо …
Цілком можливо, що стану художником, коли виросту. Тато твердить, що я маю вроджений талант. Каже, що з мене буде другий Пікасо чи Ван Ґоґ. Не знаю, що то за одні, ті пани. У кожному разі, в нашому домі вони не мешкають. Але так сказав тато, коли, на загад мами, змивав зі стіни мою творчість. Я …
Часом я вельми дратую свою маму. Не знаю чому, бо тут справа радше у ній, а не в мені. «Вона занадто вже перейнялася роллю матері». Так каже тато. «Невиспана», – каже бабця. «Засмикана», – стверджує друга бабця. «Дратівлива мама й плаксиве дитя – це замкнене коло, – вважає моя тітка. – Згадайте хоча б, як …
Здається, мене ніколи не називатимуть інакше, як Маленький Братик. Батьки чомусь ніяк не можуть знайти для мене якогось гарного імені. Ось учора сиділи й вичитували різні ймення із книжки. – Давай, – сказав тато, – візьмемо по одному імені на кожну літеру абетки. Що ти думаєш про Альберта? – Ні, – відповіла мама. – Хіба …
Існує багато хороших видів води. Найліпша водичка – це та, яку можна розхляпати. Мені так само вельми подобається будь-яка рідина, що є у шклянках: вона так гарненько виливається, коли легесенько потягнути за край скатертини. Мій брат найбільше любить воду, яка збирається у калюжах коло нашого будинку. Тоді можна стрибнути у самісіньку серединку калюжки і – …
Батьки мої розпочали зі мною якусь дивну гру. Не маю щонайменшого уявлення, у чому вона полягає. Мені здається, що найбільше їм ідеться про те, аби вивести мене з рівноваги й розсердити. Це щось нечуване! Але я вчиняю такий вереск, що мені, певно, мали б дати медаль за гучність. Вони-бо відбирають від мене мою пипку. Перепрошую, …
Часом я залишаюся на ніч у бабусі й дідуся. І якщо, бува, я добре висплюся пообіді, то потім мені ну ніяк не хочеться засинати ввечері. І я включаю голос на повну потужність. А тоді розпочинається велика вистава! Дідусь показує мені, як він уміє рухати вухами й говорити «брррум-брррум-брррум», торкаючи пальцем вуста. Раніше він хотів, щоб …