…погляд з боку
Я дивився на Тіну й міркував, чи вона, можливо, зовсім здуріла, але вона лише усміхалася і кивала. – Зебру? – повторив я, а Тіна продовжувала кивати. – Добре, я зрозумів щодо чорно-білого, але решта? Забудь про це. Ти не можеш перетворити маленького собаку на зебру. Як ти плануєш зробити? Поставити Стрілку на копита? Тіна зареготала. …
– Тату, це не провина Стрілки. Це все той дурний півень! – заперечував я. – І дурна собацюра, – лютував тато, відриваючи шматки шпалер з обличчя. – Не будемо вже згадувати того бородатого дивака, який мешкає неподалік зі своєю козою, черепахою і всіма тими курми. Вибачте? Кого це тато обізвав бородатим диваком? Чи він мав …
Наступні кілька днів Стрілка поводилася досить добре, хіба що крала мої труси. Вона забирала їх із кошика для брудної білизни і спала на них. Тож це лише доводить, що ті психологи помилялися. Чи крав би я її труси? Звісно, ні. Але цього ранку виник справжній привід для паніки. Я лежав на ліжку і мився. Точніше …
Чи ж я не казав, що ми втрапили в халепу? Справжню халепу. Тата майже вигнали з гольф-клубу за вандалізм. (Ха-ха! Тато – вандал!) Він повернувся додому страшенно розлючений. – Вандалізм! – пирхав він. – Та я нічого не зробив. Це все твоя дурна собака, Треворе. Ви помітили? Ви помітили, що Стрілка більше не родинна собака? …
Стрілка – найпрудкіша собака у світі. Вона бігає швидше за кулю, яку підштовхнула інша куля. Вона бігає УВЕСЬ час, навіть уві сні. Вночі Стрілка лежить у моєму ліжку, хропе, її вуса посмикуються, вуха тріпотять, і вона весь час перебирає лапами, немов біжить, біжить, біжить… Іноді ця собацюра так завзято рухає лапами, що починає соватися ліжком …
Минуло кілька днів після катастрофічної виставки собак, і якось ми побачили на вигоні Чарлі, що прогулювався там з Меліндою, Роксиком і трьома ельзаськими вівчарками. То була така собі нівроку зграя, а варто було вівчаркам зауважити Стрілку, як вони відразу погналися за нею. Стрілка миттєво понеслася з карколомною швидкістю в протилежний бік. Чарлі втішено загиготів, дивлячись, …
Я опустився на землю, притулившись спиною до стенда зі Стрілкою, і дивився, як Б-О подався дерев’яною ходою геть. Мій мозок заціпенів. Він ледве сприймав той гамір, що долинав з арени, підсилений системою гучномовців. Там саме вручали призи за найбільш доглянутого пса. Лунали підбадьорливі вигуки на честь тих конкурсантів, що посіли третє і друге місця, а …
Арена змагань кишіла людьми, а за лаштунками було ще тісніше. Там не тільки вирувало ціле море нервових, тремтячих, надміру збуджених собак, але й яблуку не було де впасти від їхніх нервових, тремтячих, надміру збуджених власників, причому ніхто з них не стояв на місці. Який гамір! Так, ніби вас разом із двадцятьма собаками зачинили в контейнері …
Тато не був надто втішений. – Мені вже набридло приходити сюди, коли ви заарештовуєте мого сина, – поскаржився він сержанту Смагу. – Не забудьте про собаку, – вишкірився поліцай. – Собаку я теж заарештував. – Ой, заради всіх святих! А що ж вона такого зробила? – Вона напала на мене. – Нічого подібного! Це неправда, …
Я розповів Тіні, що Мелінда готує Роксика до конкурсу “Найкращі з кращих”. Вона знизала плечима і сказала, що Мелінда може робити все, що захоче. – Вона зустрічається з Чарлі Смагом, – додав я. Тіна посміхнулася. – Сподіваюся, що їм буде добре разом, – вона ляснула себе долонею по роті. – Ой, Треве! Прошу вибачити! Я …