…погляд з боку
Наступного дня Ронні-Адам повіз мене до лікарні. Він вивісив на дверях пекарні табличку «СКОРО БУДУ» і влаштував собі довшу, ніж завжди, перерву. А я після обідньої перерви чкурнув з уроків, сказавши, що мені треба до стоматолога. Я вирізав малюнок із газети і поклав його у свій зошит з математики, щоб не зім’яти. Коли ми прийшли …
Дідусь із кожним наступним тижнем ставав дедалі добріший і слабший. Ми з татом їздили до нього щосуботи. Тато хвильку-другу сидів на стільці для відвідувачів. Тоді йшов до кав’ярні й розгадував кросворди. Медсестра розповіла, що дідусь почав звертатися до неї на бабунине ім’я, називав її «моя кохана», питав, як вона почувається, чи може він щось для …
Я непокоївся за дідусеве серце. Бо воно було застаре, збільшене й виснажене. Бо не витримувало великих навантажень. Бо могло зупинитися будь-якої миті. А я запропонував йому тікати. Це через мене він дерся на ту кляту гору. Хоч майже не підводився з ліжка. До того ж як мені встигнути навчити його краще говорити? Так щоб бабуня …
Перш ніж завести мотор, Адам зняв із голови водійський кашкет і вдягнув спортивну кепку. На випадок, якщо мама й тато вийдуть із будинку нам назустріч. У мами була звичка визирати на вулицю з-за штор. – Треба все продумати, – підморгнув Адам. У моїй голові крутилося кілька думок водночас. По-перше: як зробити так, щоб дідусь навчився …
Ронні-Адам чекав нас на пристані. На ньому був водійський кашкет. – Привіт, старий! – мовив Адам і приклав милицю до милиці. – Тьху на тебе, хлопче! – відповів дідусь. Було помітно, що вони вподобали один одного. Ми допомогли дідусеві вмоститися на передньому сидінні. Я всівся позаду, поклавши милиці поруч, а сумку під голову. Втеча мене …
Коли ми проминали будинок, що бовванів на гребені Скелі, я задер голову й подивився на балкон. Але бабуня там не стояла і не махала рукою. Вона завжди не любила, коли хтось від’їздив. Я прихилився головою дідусеві до плеча й подумав: це ще не кінець! Мені, скажімо, було цікаво, що нам сказати в лікарні, аби медсестри …
ДІДУСЯ НІДЕ НЕ БУЛО! Увечері я допоміг йому спершу сходити в нужник, а потім лягти в ліжко. Йому довелося спати в одязі, бо важко було з нього щось зняти. Коли він заснув, я сидів і дивився малюнки в бабуниній Біблії, аж поки стало хилити в сон. Я прокинувся рано, бо захотілося до вітру. Вибігаючи надвір, …
Дідусь мусив довго сидіти на стільці в кухні й відхекуватися. – Пора тобі братися за діло, – засопів він. У кухонному ящику лежали дрова, березова кора і хтозна-колишні газети. Я відчинив дверцята, запхнув усе, що там було, у грубу, і воно зайнялося з першої спроби. Навіть не задиміло. Потім я побіг до колонки й накачав …
– Ти бачиш? – спитав дідусь. Він сидів спиною до жовтогарячих металевих дверей машинного відділення. Я їх трішечки відчинив, хоч там було написано «Стороннім вхід заборонено». Лише для того, щоб до нього долинав гул мотора і він відчував звідти тепло та вдихав у себе манливий запах пального. Дідусь дивився у вікно на острови, повз які …
Коли ми прийшли, дідусь уже приготувався їхати. Поголений, одягнений у темний костюм, при краватці і в пальті. У нього був вигляд дитини, яка мала йти в гості і її змусили вбратися в ненависний їй святковий одяг. На ліжко сперті милиці. – Тепер він ваш, – сказала медсестра, що зайшла з нами до палати. Дідусь побачив …