…погляд з боку
Пізніше ми всі погодилися, що ніхто з нас ніколи раніше у своєму житті не працював так тяжко, як того дня. Що мене стосується, то я знаю, що часто був на межі того, щоб упасти від виснаження й утоми, проте я продовжував іти, як машина, твердо вирішивши, що хай там як, але я не буду першим, …
Ліс біля підніжжя гір виявився густим і переплетеним ліанами, так що подекуди було досить важко крізь нього продиратися. На пораду Полінезії ми трималися подалі від усіх стежок і доріжок, розуміючи, що наразі нам краще уникати будь-яких зустрічей з індіанцями. Утім, і вона, і Чі-Чі були гарними провідниками по джунглях і чудовими мисливцями, тож обоє вони …
Мене привітали гучними вигуками, і я перебрався зі своєї частини корабля на їхню. Бампо приніс мені казково смачним напій – свіжу воду, яку він наточив із бочки, а Чі-Чі та Полінезія стояли поряд і згодовували мені корабельні галети. Але більше за усе решту порадувало мене усміхнене обличчя Лікаря, який побачив, що я знову разом із …
Коли я прокинувся, у голові моїй стояв густий туман. Небо сяяло блакиттю, а море було спокійним. Спочатку я подумав, що це я, мабуть, був заснув під сонцем на палубі «Кроншнепа». Злякавшись, що я запізнююся на свою зміну за штурвалом, я спробував зіп’ятися на ноги. Виявилося, що я не можу, мої руки були прив’язані до чогось …
Як тільки я розвернув «Кроншнеп» на правильний курс, то помітив щось особливе: ми пливли зовсім не так швидко, як раніше. Попутний вітер майже повністю вщух. Нас спочатку це не дуже й турбувало, ми очікували, що в будь-який момент вітер може знову пожвавішати. Але пройшов цілий день, потім два, потім тиждень, десять днів, а вітер дужчим …
Непосида: Оце й уся моя історія, а тепер, як я й пообіцяв минулої ночі, спробую відповісти на всі запитання, які б ви могли поставити про море, за умови, що мене буде випущено на волю, як тільки я це зроблю. Лікар: Чи є десь у морі місце глибше, ніж те, що відоме під назвою западина Неро, …
Ну що сказати, тепер, коли він знову згадав про свою стару мрію вивчити мову молюсків, не було вже такої сили, яка б могла зупинити Лікаря. Він працював усю ніч аж до ранку. Трошки після полуночі я заснув у своєму кріслі, десь о другій ночі Бампо заснув за штурвалом, і протягом п’яти годин «Кроншнеп» міг пливти …
Міранда, Пурпурова Райська Птиця, правильно напророчила, коли передбачила період чудової погоди. Протягом трьох тижнів наш добрий «Кроншнеп» упевнено борознив привітні морські води при сильному і постійному вітрі. Припускаю, що справжнім морякам ця частина подорожі могла б здатися нудною. Проте не мені. У міру того, як ми все далі забиралися на південь і далі на захід, …
Як тільки за Лікарем зачинилися двері, зчинився найсильніший ґвалт, який я коли-небудь чув. Деякі чоловіки виглядали сердитими (друзі Пепіто, я припускаю), зате дами кликали й кликали Лікаря, щоб він знову вийшов на арену. Коли він через деякий час зробив це, жінки, здавалося, мало не збожеволіли через нього. Вони посилали йому цілунки, називали його дорогеньким. Потім …
Назавтра в Монтеверде настав великий день. Усі вулиці були завішані прапорами, і повсюди святково вбрані юрби народу просувалися в напрямку бичачої арени, як називали круглий майдан, де відбувалися бої. Новина про виклик, який кинув Лікар, поширилася по всьому місту і, схоже, спричинила велике збудження поміж острів’ян: подумати тільки, якийсь іноземець насмілився суперничати з самим Пепіто …