…погляд з боку
Усе б пройшло як слід, якби їхній підсвинок було не застудився, коли хрумав на острові цукрову тростину. І от що сталося. Після того, як вони вже витягли якір без жодного звуку й дуже-дуже обережно виводили корабель з бухти, Чав-Чав раптом чхнув так гучно, що пірати на тому кораблі мерщій вибігли нагору подивитися, що це за …
Буксирувати корабель по морю це тяжка робота. Тому через дві чи три години у ластівок почали втомлюватися крила й збиватися дихання. Тоді вони надіслали Лікареві вниз повідомлення, що незабаром їм треба було б перепочити і що вони підтягнуть судно до одного острова тут неподалік і заховають його в глибокій бухті, поки вони не відновлять сили, …
На шляху додому корабель Лікаря мав пройти повз Варварійський берег, за яким розпочиналася Велика Пустеля. Це було дике, безлюдне місце – один пісок і каміння. І саме там поселилися варварійські пірати. Ці пірати, а була їх ціла велика зграя, зазвичай чекали, поки біля їхніх берегів зазнає трощі якийсь корабель. Проте часто, якщо вони бачили, що …
На березі річки вони зупинилися й розпрощалися. Це зайняло чимало часу, оскільки усі ці тисячі мавп хотіли потиснути Джонові Дуліттлу руку. Пізніше, коли Лікар і його звірі вже йшли самі, Полінезія застерегла: – Ми повинні ступати м’яко й розмовляти тихо, бо ми йдемо через землі Джолліджинкі. Якщо Король довідається про нас, то вишле своїх солдатів, …
Тягништовхаї зараз уже вимерли. Це значить, що їх уже більше немає. Але давно-давно, коли жив Лікар Дуліттл, кілька їх іще залишалися в найглибших джунглях Африки. Проте й тоді їх була лише мізерна жменька. У них не було хвоста, зате було по голові на кожному кінці тіла, а на кожній голові росли гострі роги. Вони мали …
Чі-Чі стояв зовні перед Лікаревими дверима й нікого не впускав, доки той не прокинувся. А тоді Джон Дуліттл сповістив мавпам, що йому час повертатися назад у Паддлбі. Їх це вельми здивувало, бо ж вони гадали, що він залишиться з ними назавжди. Отже, того вечора всі мавпи зібралися разом, щоб це обговорити. І Головний Шимпанзе підвівся …
Тепер Джон Дуліттл став страшенно, жахливо зайнятим. Хворими були сотні й тисячі мавп – горил, орангутангів, шимпанзе, собакоподібних бабуїнів, макак, сірих мавп, червоних – усіх видів. І багато їх померли ще раніше. Перше, що він зробив, це відділив хворих від здорових. Потім доручив Чі-Чі та його кузенові побудувати невеликий курінь із трави. А наступна справа: …
Королева Ермінтруда доти ніколи в житті не бачила свого чоловіка таким жахливим, яким він був тієї ночі. Він із люті скреготів зубами. Він усіх обзивав дурнями. Він пожбурив свою зубну щітку в палацового кота. Він оббіг усе навколо в нічній сорочці, розбудив усю свою армію і послав їх у джунглі ловити Лікаря. А потім він …
Вони зовсім небагато пройшли крізь гущавину лісу, як вийшли на великий чистий простір, на якому побачили королівський палац, зліплений із багна. Тут Король жив зі своєю Королевою Ермінтрудою та сином Принцом Бампо. Принца не було, бо він саме подався на річку ловити лососів. Але Король і Королева сиділи під парасолею перед дверима палацу. І Королева …
Ось уже цілих шість тижнів йшли вони під вітрилами вперед і вперед по морських хвилях услід за ластівкою, яка летіла попереду корабля й вказувала їм дорогу. Уночі вона несла малесенький ліхтарик, щоб вони не загубили її в темряві; а люди на інших кораблях, що пропливали мимо, казали, що оте світло то, мабуть, падаюча зірка. А …