…погляд з боку
Мене привітали гучними вигуками, і я перебрався зі своєї частини корабля на їхню. Бампо приніс мені казково смачним напій – свіжу воду, яку він наточив із бочки, а Чі-Чі та Полінезія стояли поряд і згодовували мені корабельні галети. Але більше за усе решту порадувало мене усміхнене обличчя Лікаря, який побачив, що я знову разом із …
Коли я прокинувся, у голові моїй стояв густий туман. Небо сяяло блакиттю, а море було спокійним. Спочатку я подумав, що це я, мабуть, був заснув під сонцем на палубі «Кроншнепа». Злякавшись, що я запізнююся на свою зміну за штурвалом, я спробував зіп’ятися на ноги. Виявилося, що я не можу, мої руки були прив’язані до чогось …
Як тільки я розвернув «Кроншнеп» на правильний курс, то помітив щось особливе: ми пливли зовсім не так швидко, як раніше. Попутний вітер майже повністю вщух. Нас спочатку це не дуже й турбувало, ми очікували, що в будь-який момент вітер може знову пожвавішати. Але пройшов цілий день, потім два, потім тиждень, десять днів, а вітер дужчим …
Непосида: Оце й уся моя історія, а тепер, як я й пообіцяв минулої ночі, спробую відповісти на всі запитання, які б ви могли поставити про море, за умови, що мене буде випущено на волю, як тільки я це зроблю. Лікар: Чи є десь у морі місце глибше, ніж те, що відоме під назвою западина Неро, …
Ну що сказати, тепер, коли він знову згадав про свою стару мрію вивчити мову молюсків, не було вже такої сили, яка б могла зупинити Лікаря. Він працював усю ніч аж до ранку. Трошки після полуночі я заснув у своєму кріслі, десь о другій ночі Бампо заснув за штурвалом, і протягом п’яти годин «Кроншнеп» міг пливти …
Міранда, Пурпурова Райська Птиця, правильно напророчила, коли передбачила період чудової погоди. Протягом трьох тижнів наш добрий «Кроншнеп» упевнено борознив привітні морські води при сильному і постійному вітрі. Припускаю, що справжнім морякам ця частина подорожі могла б здатися нудною. Проте не мені. У міру того, як ми все далі забиралися на південь і далі на захід, …
Як тільки за Лікарем зачинилися двері, зчинився найсильніший ґвалт, який я коли-небудь чув. Деякі чоловіки виглядали сердитими (друзі Пепіто, я припускаю), зате дами кликали й кликали Лікаря, щоб він знову вийшов на арену. Коли він через деякий час зробив це, жінки, здавалося, мало не збожеволіли через нього. Вони посилали йому цілунки, називали його дорогеньким. Потім …
Назавтра в Монтеверде настав великий день. Усі вулиці були завішані прапорами, і повсюди святково вбрані юрби народу просувалися в напрямку бичачої арени, як називали круглий майдан, де відбувалися бої. Новина про виклик, який кинув Лікар, поширилася по всьому місту і, схоже, спричинила велике збудження поміж острів’ян: подумати тільки, якийсь іноземець насмілився суперничати з самим Пепіто …
Наступного ранку нас розбудив страшний гуркіт. Униз по вулиці спускалася процесія, багато чоловіків у строкатих костюмах, яких супроводжували великі юрби чарівних дам та веселих дітей. Я запитав Лікаря, хто це такі. – Це тореадори, – сказав він. – Завтра тут має бути корида. – А що таке корида? – поцікавився я. На моє превелике здивування, …
На островах Капа-Бланка ми залишалися три дні. Було дві причини, чому ми стояли там так довго, хоча насправді поспішали пошвидше звідти забратися. Першою була нестача продуктів, викликана непомірним апетитом бувалого моряка. Коли ми прийшли, щоб оглянути наші запаси й скласти список потрібного, то з’ясували, що він зжер купу інших харчів, окрім яловичини. А оскільки грошей …