Лотта – найменша донечка в родині Німанів. Вона ще не ходить до школи, тож може втнути таке, чого старші діти вже не роблять. Скажімо, може вибігти на дощ, щоб краще рости, може розпустити тітоньці Берґ недоплетеного светра, може називати велику рожеву свинку ведмедиком Бурмилом, може вживати мало не лайливі слова, може безстрашно податися з дому (щоправда, зовсім недалечко). Проте найбільше Лотта не любить самоти, тому з нею весело й цікаво.
ЗМІСТ
- Лотта ще зовсім дитина
- Ми цілими днями в щось бавимося
- Лотта вперта як стара коза
- Тітонька Берґ – найдобріша людина у світі
- Ми влаштували пікнік
- Ми їдемо до бабусі й дідуся
- Лотта вживає мало не лайливі слова
- У Лотти нещадний день
- Нам так весело, коли надходить Різдво
- Усі дуже погано ставляться до Лотти
- Лотта йде з дому
- Куди Лотті податися?
- Куди Лотті податися? (закінчення)
- Лотта приймає гостей
- «І ніч самотою мене зустрічає…»